Перейти до вмісту

circa AD 48–96

Letters to the Churches

Paul and other apostles write to strengthen, correct, and encourage the scattered churches across the Roman world.

2,767 віршів · 21 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. Бо коли б ми самі судили себе, то засу́джені ми не були́ б.

  2. Та засу́джені від Господа, караємося, щоб нас не засу́джено з світом.

  3. Ось тому́, мої браття, схо́дячись на поживу, чека́йте один о́дного.

  4. А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не схо́дилися ви на о́суд. А про інше, як прийду́, заряджу́.

  5. А щодо духовних да́рів, то не хо́чу я, браття, щоб не відали ви.

  6. Знаєте, що коли ви поганами були́, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас.

  7. Тому́ то кажу́ вам, що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: „Нехай ана́тема буде на Ісуса“, і не може сказати ніхто: „Ісус — то Госпо́дь“, як тільки Духом Святим.

  8. Є різниця між да́рами ми́лости, Дух же той Самий.

  9. Є й різниця між служі́ннями, та Господь той же Самий.

  10. Є різниця й між ді́ями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе.

  11. І кожному дається ви́явлення Духа на ко́ристь.

  12. Одно́му бо Духом дається слово мудрости, а дру́гому слово знання́ тим же Духом,

  13. а іншому віра тим же Духом, а іншому да́ри вздоро́влення тим же Духом,

  14. а іншому ро́блення чуд, а іншому пророкува́ння, а іншому розпізнава́ння ду́хів, а тому різні мови, а іншому вия́снення мов.

  15. А все оце чинить один і той Самий Дух, уділя́ючи кожному осібно, як Він хоче.

  16. Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж чле́ни ті́ла, хоч їх багато, то тіло одне, — так і Христос.

  17. Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, — чи то юдеї, чи ге́ллени, чи раби, чи то вільні, — і всі ми напо́єні Духом одним.

  18. Бо тіло не є один член, а багато.

  19. Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, — то хіба через це не від тіла вона?

  20. І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, — то хіба через це не від тіла воно?

  21. Коли б оком було ці́ле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх?

  22. Та нині Бог розкла́в чле́ни в тілі, кожного з них, як хотів.

  23. Якби всі одним чле́ном були́, — то де тіло було б?

  24. Отож, тепер чле́нів багато, — та тіло одне.

  25. Бо око не може сказати руці: „Ти мені непотрібна“; або голова знов нога́м: „Ви мені непотрібні“.