Letters to the Churches

Павло, апо́стол Христа Ісуса, з волі Бога, Спасителя нашого й Христа Ісуса, надії нашої,

до Тимофі́я, щирого сина за вірою: благода́ть, милість, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого!

Як я йшов у Македо́нію, я тебе вблага́в був позостатися в Ефе́сі, щоб ти декому наказав не навчати іншої науки,

і не зверта́ти уваги на ви́гадки й на родоводи безкраї, що викликують більше сварки́, ніж збудува́ння Боже, що в вірі воно.

Ціль же нака́зу — любов від чистого серця, і доброго сумління, і нелукавої віри.

Дехто в тім прогрішили були та вдалися в пустомо́вність, —

вони забажали бути вчителями Зако́ну, — та не розуміли ні того, що́ говорять, ні про що запевня́ють.

А ми знаємо, що добрий Зако́н, коли хто зако́нно вживає його,

та ві́дає те, що Зако́н не покладений для праведного, але для беззако́нних та для неслухня́них, нечестивих і грішників, безбожних та нечистих, для знева́жників батька та зневажників матері, для душогубців,

розпусників, мужоложників, розбійників, неправдомовців, кривоприсяжників, і для всього іншого, що противне здоровій науці,

за славною Єва́нгелією блаженного Бога, яка мені зві́рена.

Я дяку складаю Тому, Хто зміцнив мене, — Христу Ісусу, Господу нашому, що мене за вірного визнав і поставив на службу,

мене, що давніше був богознева́жник, і гноби́тель, і напасни́к, але був помилуваний, бо я те чинив нетяму́чий у невірстві.

І бага́то збільши́лась у мені благодать Господа нашого з вірою та з любов'ю в Христі Ісусі.

Вірне це слово, і гі́дне всякого прийняття́, що Христос Ісус прийшов у світ спасти́ грішних, із яких перший — то я.

Але я тому́ був помилуваний, щоб Ісус Христос на першім мені показав усе довготерпіння, для при́кладу тим, що мають увірувати в Нього на вічне життя.

А Цареві віків, нетлінному, невиди́мому, єдиному Богові честь і слава на вічні віки. Амінь.

Цього нака́за я передаю тобі, сину мій Тимофіє, за тими пророцтвами, що про тебе давніше були, щоб ними провадив ти добру війну,

маючи віру та добре сумління, якого дехто відкинулися та й розбилися в вірі.

Серед них Гімене́й та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчились вони не зневажати Бога.

Отже, перш над усе я благаю чинити молитви, блага́ння, проха́ння, подяки за всіх людей,

за царі́в та за всіх, хто при вла́ді, щоб могли ми прова́дити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості.

Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові,

що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізна́ння пра́вди.

Один бо є Бог, і один Посере́дник між Богом та людьми́, — люди́на Христос Ісус,