Перейти до вмісту

circa AD 48–96

Letters to the Churches

Paul and other apostles write to strengthen, correct, and encourage the scattered churches across the Roman world.

2,767 віршів · 21 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. Павло́, волею Божою покликаний за апо́стола Ісуса Христа, і брат Состе́н,

  2. Божій Церкві, що в Кори́нті, посвяченим у Христі Ісусі, покли́каним святим, зо всіма́, що на всякому місті приклика́ють Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого, —

  3. благода́ть вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

  4. Я за́вжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благода́ть, що була вам да́на в Христі Ісусі,

  5. бо ви всім збагати́лися в Ньому, — словом усяким і всяким знання́м,

  6. бо свідо́цтво Христове між вами утверди́лось,

  7. так що не маєте недоста́чі в жоднім да́рі благода́ті ви, що очікуєте з'я́влення Господа нашого Ісуса Христа.

  8. Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа!

  9. Вірний Бог, що ви через Нього покли́кані до спільноти́ Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого.

  10. Тож благаю вас, браття, Ім'я́м Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поді́лення, але щоб були́ ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!

  11. Бо стало відо́мо мені про вас, мої браття, від Хло́їних, що між вами супере́чки.

  12. А кажу́ я про те, що з вас кожен говорить: я ж Па́влів, а я Аполло́сів, а я Ки́фин, а я Христів.

  13. Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'я́тий за вас? Чи в Павло́ве ім'я́ ви христились?

  14. Дякую Богові, що я ані одно́го з вас не христив, окрім Крі́спа та Га́я,

  15. щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у йме́ння своє.

  16. Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я.

  17. Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Єва́нгелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа.

  18. Бож слово про хреста тим, що гинуть, — то глупо́та, а для нас, що спасаємось, — Сила Божа!

  19. Бо написано: „Я погублю́ мудрість премудрих, а розум розумних відки́ну!“

  20. Де мудрий? Де книжник? Де дослі́дувач віку цього́? Хіба Бог мудрість світу цього́ не змінив на глупо́ту?

  21. Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було́ спасти віруючих через ду́рість проповіді.

  22. Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошу́кують мудрости,

  23. а ми проповідуємо Христа розп'я́того, — для юдеїв згі́ршення, а для греків — безу́мство,

  24. а для самих покликаних юдеїв та греків — Христа, Божу силу та Божу мудрість!

  25. Бо Боже й немудре — розумніше воно від людей, а Боже не́мічне — сильніше воно від людей!