Перейти до вмісту

circa AD 48–96

Letters to the Churches

Paul and other apostles write to strengthen, correct, and encourage the scattered churches across the Roman world.

2,767 віршів · 21 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. Тому, мої любі, утікайте від служі́ння ідолам.

  2. Кажу́, як розумним; судіть самі, що кажу́ я.

  3. Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового?

  4. Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.

  5. Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники́ вівтаря́?

  6. Тож що́ я кажу́? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?

  7. Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали.

  8. Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського.

  9. Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього?

  10. Усе мені можна, — та не все на пожи́ток. Усе мені можна, — та буду́є не все!

  11. Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього!

  12. Їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, —

  13. Бо „Господня земля, і все, що на ній“!

  14. Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.

  15. Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!

  16. Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим?

  17. Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я?

  18. Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть!

  19. Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій,

  20. як дого́джую й я всім у всьо́му, не шукаючи в тому пожи́тку свого́, але пожи́тку для багатьох, щоб спасли́ся вони.

  21. Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!

  22. Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам'ятаєте, і захо́вуєте так переда́ння, як я вам передав.

  23. Хо́чу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог.

  24. Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, — осоромлює він свою го́лову.

  25. І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою го́лову, бо це є те саме, як була́ б вона виголена.