- English
- King James KJV
- Complete Jewish CJB
- World English WEBM
- Berean Standard BSB
- American Standard ASV
- Geneva GNV
- Young's Literal YLT
- Douay-Rheims DRC
- International
- Shqip ALB
- العربية SVD
- বাংলা BN-IRV
- မြန်မာ Judson
- 简体文 CUV-S
- 繁體中文 CUV-T
- Čeština BKR
- Nederlands STVE
- Français LSG
- Deutsch SCH
- Ελληνικά Vamvas
- ગુજરાતી GU-IRV
- Hausa HCB
- עברית Hebrew
- हिन्दी HCV
- Magyar KAROLI
- Bahasa Indonesia INDO-TB
- Italiano Diodati
- 日本語 Kougo
- 한국어 Korean
- മലയാളം MAL
- मराठी MRCV
- Norsk DNB
- فارسی OPV
- Polski BG
- Português Almeida
- Română Cornilescu
- Русский Synodal
- Español RVG
- Kiswahili Neno
- Svenska SV1917
- Tagalog TAG-ADB
- தமிழ் TCV
- తెలుగు TSA
- ภาษาไทย THAI-KJV
- Українська Ohienko
- Tiếng Việt CADMAN
- Yorùbá YCB
circa AD 48–96
Letters to the Churches
Paul and other apostles write to strengthen, correct, and encourage the scattered churches across the Roman world.
Вірші цього періоду
- 2 до коринтян 2:7бл. 60 н. е.
через те навпаки́, — краще простити й поті́шити, щоб смуток великий його не поже́р.
- 2 до коринтян 2:8бл. 60 н. е.
Через те вас благаю: зміцніть до нього любов!
- 2 до коринтян 2:9бл. 60 н. е.
Бо на це я й писав, щоб пізнати ваш до́свід, чи в усім ви слухня́ні.
- 2 до коринтян 2:10бл. 60 н. е.
А кому ви прощаєте що, тому й я; бо й я, як простив що кому, то кому я простив, зробив те через вас від Особи Христа,
- 2 до коринтян 2:11бл. 60 н. е.
щоб нас сатана не перехитрував, — відо́мі бо нам його задуми!
- 2 до коринтян 2:12бл. 60 н. е.
А коли я прийшов до Троа́ди звіщати Христову Єва́нгелію, і були двері для мене відчинені в Господі,
- 2 до коринтян 2:13бл. 60 н. е.
не мав я споко́ю для духа свого, бо я не знайшов був свого брата Тита; але, попрощавшися з ними, я пішов в Македонію.
- 2 до коринтян 2:14бл. 60 н. е.
А Богові подяка, що Він постійно чинить нас переможцями в Христі, і запа́шність знання́ про Себе через нас виявляє на всякому місці!
- 2 до коринтян 2:15бл. 60 н. е.
Ми бо для Бога Христова запа́шність серед тих, хто спасається, і тих, які гинуть,
- 2 до коринтян 2:16бл. 60 н. е.
для одних бо смертельна запа́шність на смерть, а для других запа́шність життє́ва в життя. І хто здатен на це?
- 2 до коринтян 2:17бл. 60 н. е.
Бо ми не такі, як багато-хто, що Боже Слово фальшують, але ми провіщаємо, як із щирости, як від Бога, перед Богом, у Христі!
- 2 до коринтян 3:1бл. 60 н. е.
Чи нам знов зачинати дору́чувати самих себе́? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доруча́льних до вас чи від вас?
- 2 до коринтян 3:2бл. 60 н. е.
Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!
- 2 до коринтян 3:3бл. 60 н. е.
Виявляєте ви, що ви — лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на табли́цях камінних, але на тіле́сних табли́цях серця.
- 2 до коринтян 3:4бл. 60 н. е.
Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,
- 2 до коринтян 3:5бл. 60 н. е.
не тому́, що ми здібні поми́слити щось із се́бе, як від себе, але наша здібність від Бога.
- 2 до коринтян 3:6бл. 60 н. е.
І Він нас зробив бути здатними служи́телями Ново́го Заповіту, не букви, а Духа, — бо буква вбиває, а Дух оживля́є.
- 2 до коринтян 3:7бл. 60 н. е.
Коли ж служі́ння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізра́їлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу мину́щу обличчя його,
- 2 до коринтян 3:8бл. 60 н. е.
скільки ж більш буде в славі те служі́ння Духа!
- 2 до коринтян 3:9бл. 60 н. е.
Бо як служі́ння о́суду — слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!
- 2 до коринтян 3:10бл. 60 н. е.
Не просла́вилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,
- 2 до коринтян 3:11бл. 60 н. е.
бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!
- 2 до коринтян 3:12бл. 60 н. е.
Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміли́вости,
- 2 до коринтян 3:13бл. 60 н. е.
а не як Мойсей, що покрива́ло клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.
- 2 до коринтян 3:14бл. 60 н. е.
Але засліпилися їхні думки́, бо те саме покрива́ло аж до сьогодні лишилось незняте в чита́нні Старо́го Заповіту, бо зникає воно Христо́м.