Перейти до вмісту

circa 1900–1700 BC

Jacob, Joseph & Egypt

Jacob wrestles with God and becomes Israel; Joseph is sold into slavery yet rises to save the world from famine.

840 віршів · 1 книга охоплена

Вірші цього періоду

  1. Буття 42:16бл. 1707 до н. е.

    Пошліть з-поміж себе одно́го, і нехай ві́зьме вашого брата, а ви бу́дете ув'язнені. І слова ваші будуть піддані пробі, чи правда з вами; а коли ні, — клянуся життям фараоновим, що ви шпигуни!“

  2. Буття 42:17бл. 1707 до н. е.

    І він забрав їх під варту на три дні.

  3. Буття 42:18бл. 1707 до н. е.

    А третього дня Йо́сип промовив до них: „Зробіть це — і живіть. Я Бога боюся,

  4. Буття 42:19бл. 1707 до н. е.

    якщо ви правдиві. Один брат ваш буде ув'язнений в домі вашої варти, а ви йдіть, принесіть хліба для заспокоєння голоду ваших домів.

  5. Буття 42:20бл. 1707 до н. е.

    А свого наймолодшого брата приведіть до мене, — і бу́дуть потверджені ваші слова, а ви не повмираєте“. І вони зробили так.

  6. Буття 42:21бл. 1707 до н. е.

    І говорили вони один о́дному: „Справді, винні ми за нашого брата, бо ми бачили недолю душі його, коли він благав нас, а ми не послухали. Тому то прийшло це нещастя на нас!“

  7. Буття 42:22бл. 1707 до н. е.

    І відповів їм Руви́м, говорячи: „Чи не говорив я вам, кажучи: Не грішіть проти хло́пця, та ви не послухали. А оце й кров його жадається“

  8. Буття 42:23бл. 1707 до н. е.

    А вони не знали, що Йо́сип їх розуміє, бо був поміж ними перекладач.

  9. Буття 42:24бл. 1707 до н. е.

    А він відвернувся від них та й заплакав... І вернувся до них, і говорив із ними. І взяв від них Симео́на, та й зв'язав його на їхніх очах.

  10. Буття 42:25бл. 1707 до н. е.

    А Йосип наказав, щоб напо́внили їхні мішки збіжжям, а срібло їхнє вернули кожному до його мішка, і дали їм поживи на дорогу. І їм зроблено так.

  11. Буття 42:26бл. 1707 до н. е.

    І поне́сли вони хліб свій на ослах своїх, і пішли звідти.

  12. Буття 42:27бл. 1707 до н. е.

    І відкрив один мішка свого, щоб ослові своєму дати паші на нічлігу, та й побачив срібло своє, — а воно ось в отворі мішка його!

  13. Буття 42:28бл. 1707 до н. е.

    І сказав він братам своїм: „Повернене срібло моє, — і ось воно в мішку моїм!“ І завмерло їм серце, і вони затремтіли, говорячи один до о́дного: „Що́ це Бог нам зробив?“

  14. Буття 42:29бл. 1707 до н. е.

    І прибули вони до Якова, батька свого, до Кра́ю ханаанського, і розповіли́ йому все, що́ їх спіткало було, говорячи:

  15. Буття 42:30бл. 1707 до н. е.

    „Той муж, пан того краю, говорив із нами суворо, і прийняв був нас як шпигунів того краю.

  16. Буття 42:31бл. 1707 до н. е.

    А ми сказали йому: „Ми правдиві, — не були ми шпигунами!

  17. Буття 42:32бл. 1707 до н. е.

    Ми дванадцятеро братів, сини нашого ба́тька. Одного нема, а наймолодший тепер з нашим батьком у ханаанському Краї“.

  18. Буття 42:33бл. 1707 до н. е.

    І сказав до нас муж той, пан того кра́ю: „З того пізна́ю, що правдиві ви, — зоста́вте зо мною одно́го вашого брата, а на голод домів ваших візьміть хліб та й ідіть.

  19. Буття 42:34бл. 1707 до н. е.

    І приведіть до мене брата вашого найменшого, і бу́ду я знати, що ви не шпигуни, що ви правдиві. Тоді віддам вам вашого брата, і ви можете перехо́дити цей край для купівлі.“

  20. Буття 42:35бл. 1707 до н. е.

    І сталося, — вони випоро́жнювали мішки свої, а ось у кожного вузлик срібла його в його мішку! І побачили вузлики срібла свого, вони та їх батько, — і полякались.

  21. Буття 42:36бл. 1707 до н. е.

    І сказав до них Яків, їх батько: „Ви позбавили мене дітей, — Йосипа нема, і Симеона нема, а тепер Веніямина заберете? Усе те на мене!“

  22. Буття 42:37бл. 1707 до н. е.

    І промовив Руви́м до батька свого, кажучи: „Двох синів моїх уб'єш, коли не приведу його до тебе! Дай же його на руку мою, а я поверну його до тебе“.

  23. Буття 42:38бл. 1707 до н. е.

    А той відказав: „Не зі́йде з вами мій син, бо брат його вмер, а він сам позостався... А трапиться йому нещастя в дорозі, якою підете, то в смутку зведете мою сивину до шео́лу!“

  24. Буття 43:1бл. 1707 до н. е.

    А голод став тяжки́й у тім краї.

  25. Буття 43:2бл. 1707 до н. е.

    І сталося, як вони скінчи́ли їсти хліб, що привезли були з Єгипту, то сказав до них ба́тько їх: „Верніться, купіть нам трохи їжі!“