Перейти до вмісту

circa 1900–1700 BC

Jacob, Joseph & Egypt

Jacob wrestles with God and becomes Israel; Joseph is sold into slavery yet rises to save the world from famine.

840 віршів · 1 книга охоплена

Вірші цього періоду

  1. Буття 33:8бл. 1739 до н. е.

    І сказав Ісав: „А що це за ці́лий табір той, що я спіткав?“ А той відказав: „Щоб знайти милість в очах мого пана“.

  2. Буття 33:9бл. 1739 до н. е.

    А Ісав сказав: „Я маю багато, мій брате, — твоє нехай бу́де тобі“.

  3. Буття 33:10бл. 1739 до н. е.

    А Яків сказав: „Ні ж бо! Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки. Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і ти собі уподобав мене.

  4. Буття 33:11бл. 1739 до н. е.

    Візьми ж благослове́ння моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все“. І благав він його, — і той узяв.

  5. Буття 33:12бл. 1739 до н. е.

    І промовив Ісав: „Рушаймо й ходім, а я піду́ обік те́бе“.

  6. Буття 33:13бл. 1739 до н. е.

    А той відказав: „Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара.

  7. Буття 33:14бл. 1739 до н. е.

    Нехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду́ поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду́ до пана свого до Сеїру“.

  8. Буття 33:15бл. 1739 до н. е.

    І промовив Ісав: „Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною“. А той відказав: „Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?“

  9. Буття 33:16бл. 1739 до н. е.

    І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру.

  10. Буття 33:17бл. 1739 до н. е.

    А Яків подався до Суккоту, і збудував собі хату, а для худоби своєї поробив курені́, тому назвав ім'я́ тому місцю: Сукко́т.

  11. Буття 33:18бл. 1739 до н. е.

    І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Кра́ї ханаанському, і розта́борився перед містом.

  12. Буття 33:19бл. 1739 до н. е.

    І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібнякі́в.

  13. Буття 33:20бл. 1739 до н. е.

    І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.

  14. Буття 34:1бл. 1732 до н. е.

    І вийшла була Діна, дочка Лії, яка вродила її Якову, щоб подивитися на дочок того кра́ю.

  15. Буття 34:2бл. 1732 до н. е.

    І побачив її Сихем, син Гамора хіве́янина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її.

  16. Буття 34:3бл. 1732 до н. е.

    І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівчину, і говорив до серця дівочого.

  17. Буття 34:4бл. 1732 до н. е.

    І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: „Візьми те дівча за жінку для мене!“

  18. Буття 34:5бл. 1732 до н. е.

    А Яків почув, що той збезчестив Діну, дочку його, а сини його були з худобою його на полі. І мовчав Яків, аж поки прибули́ вони.

  19. Буття 34:6бл. 1732 до н. е.

    І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним.

  20. Буття 34:7бл. 1732 до н. е.

    І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться.

  21. Буття 34:8бл. 1732 до н. е.

    А Гамор говорив з ними, кажучи: „Син мій Сихем, — запрагла душа його вашої дочки. Дайте ж її йому за жінку!

  22. Буття 34:9бл. 1732 до н. е.

    І посвоячтеся з нами, — дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі.

  23. Буття 34:10бл. 1732 до н. е.

    І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами. Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім“.

  24. Буття 34:11бл. 1732 до н. е.

    І промовив Сихем до батька її та до братів її: Нехай я знайду́ милість у ваших очах, і що ви скажете мені — я дам.

  25. Буття 34:12бл. 1732 до н. е.

    Сильно побільші́ть на мене ві́но та дарунок, а я дам, як мені скажете, — та тільки дайте мені дівчину за жінку!“