Перейти до вмісту

circa 1900–1700 BC

Jacob, Joseph & Egypt

Jacob wrestles with God and becomes Israel; Joseph is sold into slavery yet rises to save the world from famine.

840 віршів · 1 книга охоплена

Вірші цього періоду

  1. Буття 31:45бл. 1739 до н. е.

    І взяв Яків каменя, і поставив його за пам'ятника.

  2. Буття 31:46бл. 1739 до н. е.

    І сказав Яків браттям своїм: „Назбирайте каміння“. І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.

  3. Буття 31:47бл. 1739 до н. е.

    І назвав її Лаван: Еґар-Сагадута, а Яків її назвав: Ґал-Ед.

  4. Буття 31:48бл. 1739 до н. е.

    І промовив Лаван: „Ця могила — свідок між мною й між тобою сьогодні", тому то й названо ймення її: Ґал-Ед

  5. Буття 31:49бл. 1739 до н. е.

    і Міцпа, бо сказав: „Нехай дивиться Господь між мною й між тобою, коли ми розійдемося один від о́дного.

  6. Буття 31:50бл. 1739 до н. е.

    Коли ти будеш кри́вдити дочо́к моїх, і коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не люди́на з нами, а дивися — Бог свідок між мною й між тобою!“

  7. Буття 31:51бл. 1739 до н. е.

    А Яків сказав до Лавана: „Ось ця могила, й ось той пам'ятник, якого поставив я між собою й між тобою.

  8. Буття 31:52бл. 1739 до н. е.

    Свідок ця могила, і свідок цей пам'ятник, що я не перейду́ цієї могили до тебе, і ти не пере́йдеш до мене цієї могили та цього пам'ятника на зле.

  9. Буття 31:53бл. 1739 до н. е.

    Розсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька“. І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.

  10. Буття 31:54бл. 1739 до н. е.

    І приніс Яків жертву на горі, і покликав братів своїх їсти хліб. І вони їли хліб і ночували на горі.

  11. Буття 31:55бл. 1739 до н. е.

    And early in the morning Laban rose up, and kissed his sons and his daughters, and blessed them: and Laban departed, and returned unto his place.

  12. Буття 32:1бл. 1739 до н. е.

    І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, — і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.

  13. Буття 32:2бл. 1739 до н. е.

    А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи́.

  14. Буття 32:3бл. 1739 до н. е.

    І Яків сказав, коли їх побачив: „Це Божий табір!“ І він назвав ім'я́ тому місцю: Маханаїм.

  15. Буття 32:4бл. 1739 до н. е.

    І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.

  16. Буття 32:5бл. 1739 до н. е.

    І наказав їм, говорячи: „Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і заде́ржався аж дотепер.

  17. Буття 32:6бл. 1739 до н. е.

    І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх“.

  18. Буття 32:7бл. 1739 до н. е.

    І вернулися посли до Якова, та й сказали: „Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.“

  19. Буття 32:8бл. 1739 до н. е.

    І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив наро́д, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.

  20. Буття 32:9бл. 1739 до н. е.

    І сказав: „Коли при́йде Ісав до табору одного, і розі́б'є його, то вціліє позосталий табір“.

  21. Буття 32:10бл. 1739 до н. е.

    І Яків промовив: „Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: „Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю́ тобі добре“.

  22. Буття 32:11бл. 1739 до н. е.

    Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йорда́н, а тепер я стався на два табори.

  23. Буття 32:12бл. 1739 до н. е.

    Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.

  24. Буття 32:13бл. 1739 до н. е.

    А Ти ж був сказав: „Учинити добро — учиню я з тобою добро; а наща́дки твої́ покладу, як той мо́рський пісок, що його не злічити через безліч“.

  25. Буття 32:14бл. 1739 до н. е.

    І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що́ під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого: