Перейти до вмісту

circa 1900–1700 BC

Jacob, Joseph & Egypt

Jacob wrestles with God and becomes Israel; Joseph is sold into slavery yet rises to save the world from famine.

840 віршів · 1 книга охоплена

Вірші цього періоду

  1. Буття 30:38бл. 1745 до н. е.

    І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як прихо́дили пити.

  2. Буття 30:39бл. 1745 до н. е.

    І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими.

  3. Буття 30:40бл. 1745 до н. е.

    І відділя́в Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.

  4. Буття 30:41бл. 1745 до н. е.

    І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях.

  5. Буття 30:42бл. 1745 до н. е.

    А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше — Якову.

  6. Буття 30:43бл. 1745 до н. е.

    І дуже-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли.

  7. Буття 31:1бл. 1739 до н. е.

    І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: „Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь“.

  8. Буття 31:2бл. 1739 до н. е.

    І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото — він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.

  9. Буття 31:3бл. 1739 до н. е.

    І промовив Господь до Якова: „Вернися до кра́ю батьків своїх, і до місця твого наро́дження. А Я бу́ду з тобою“.

  10. Буття 31:4бл. 1739 до н. е.

    І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,

  11. Буття 31:5бл. 1739 до н. е.

    та й промовив до них: „Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.

  12. Буття 31:6бл. 1739 до н. е.

    А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому ба́тькові.

  13. Буття 31:7бл. 1739 до н. е.

    І ба́тько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.

  14. Буття 31:8бл. 1739 до н. е.

    Коли він говорив був отак: „Крапчасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: „Пасасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози пасасті.

  15. Буття 31:9бл. 1739 до н. е.

    І відня́в Бог худобу вашого батька, та й дав мені.

  16. Буття 31:10бл. 1739 до н. е.

    І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.

  17. Буття 31:11бл. 1739 до н. е.

    І сказав мені Ангол у сні: „Якове!“ А я відказав: „Ось я!“

  18. Буття 31:12бл. 1739 до н. е.

    Він промовив: „Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, — пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.

  19. Буття 31:13бл. 1739 до н. е.

    Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обі́тницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого наро́дження“.

  20. Буття 31:14бл. 1739 до н. е.

    І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: „Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?

  21. Буття 31:15бл. 1739 до н. е.

    Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді поже́р наше срібло.

  22. Буття 31:16бл. 1739 до н. е.

    Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, — воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі“.

  23. Буття 31:17бл. 1739 до н. е.

    І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.

  24. Буття 31:18бл. 1739 до н. е.

    І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.

  25. Буття 31:19бл. 1739 до н. е.

    А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.