- English
- King James KJV
- Complete Jewish CJB
- World English WEBM
- Berean Standard BSB
- American Standard ASV
- Geneva GNV
- Young's Literal YLT
- Douay-Rheims DRC
- International
- Shqip ALB
- العربية SVD
- বাংলা BN-IRV
- မြန်မာ Judson
- 简体文 CUV-S
- 繁體中文 CUV-T
- Čeština BKR
- Nederlands STVE
- Français LSG
- Deutsch SCH
- Ελληνικά Vamvas
- ગુજરાતી GU-IRV
- Hausa HCB
- עברית Hebrew
- हिन्दी HCV
- Magyar KAROLI
- Bahasa Indonesia INDO-TB
- Italiano Diodati
- 日本語 Kougo
- 한국어 Korean
- മലയാളം MAL
- मराठी MRCV
- Norsk DNB
- فارسی OPV
- Polski BG
- Português Almeida
- Română Cornilescu
- Русский Synodal
- Español RVG
- Kiswahili Neno
- Svenska SV1917
- Tagalog TAG-ADB
- தமிழ் TCV
- తెలుగు TSA
- ภาษาไทย THAI-KJV
- Українська Ohienko
- Tiếng Việt CADMAN
- Yorùbá YCB
circa 1900–1700 BC
Jacob, Joseph & Egypt
Jacob wrestles with God and becomes Israel; Joseph is sold into slavery yet rises to save the world from famine.
Вірші цього періоду
- Буття 30:38бл. 1745 до н. е.
І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як прихо́дили пити.
- Буття 30:39бл. 1745 до н. е.
І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими.
- Буття 30:40бл. 1745 до н. е.
І відділя́в Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.
- Буття 30:41бл. 1745 до н. е.
І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях.
- Буття 30:42бл. 1745 до н. е.
А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше — Якову.
- Буття 30:43бл. 1745 до н. е.
І дуже-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли.
- Буття 31:1бл. 1739 до н. е.
І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: „Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь“.
- Буття 31:2бл. 1739 до н. е.
І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото — він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.
- Буття 31:3бл. 1739 до н. е.
І промовив Господь до Якова: „Вернися до кра́ю батьків своїх, і до місця твого наро́дження. А Я бу́ду з тобою“.
- Буття 31:4бл. 1739 до н. е.
І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,
- Буття 31:5бл. 1739 до н. е.
та й промовив до них: „Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.
- Буття 31:6бл. 1739 до н. е.
А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому ба́тькові.
- Буття 31:7бл. 1739 до н. е.
І ба́тько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.
- Буття 31:8бл. 1739 до н. е.
Коли він говорив був отак: „Крапчасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: „Пасасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози пасасті.
- Буття 31:9бл. 1739 до н. е.
І відня́в Бог худобу вашого батька, та й дав мені.
- Буття 31:10бл. 1739 до н. е.
І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.
- Буття 31:11бл. 1739 до н. е.
І сказав мені Ангол у сні: „Якове!“ А я відказав: „Ось я!“
- Буття 31:12бл. 1739 до н. е.
Він промовив: „Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, — пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.
- Буття 31:13бл. 1739 до н. е.
Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обі́тницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого наро́дження“.
- Буття 31:14бл. 1739 до н. е.
І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: „Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?
- Буття 31:15бл. 1739 до н. е.
Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді поже́р наше срібло.
- Буття 31:16бл. 1739 до н. е.
Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, — воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі“.
- Буття 31:17бл. 1739 до н. е.
І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.
- Буття 31:18бл. 1739 до н. е.
І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.
- Буття 31:19бл. 1739 до н. е.
А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.