circa 1900–1700 BC

Jacob, Joseph & Egypt

Jacob wrestles with God and becomes Israel; Joseph is sold into slavery yet rises to save the world from famine.

840 віршів · 1 книга охоплена

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
  1. Буття 30:13бл. 1747 до н. е.

    І промовила Лія: „То на блаже́нство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну“. І назвала ймення йому: Аси́р.

  2. Буття 30:14бл. 1748 до н. е.

    І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: „Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!“

  3. Буття 30:15бл. 1748 до н. е.

    А та відказала їй: „Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого?“ І сказала Рахіль: „Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!“

  4. Буття 30:16бл. 1748 до н. е.

    І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: „Уві́йдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого“. І лежав він із нею ночі тієї.

  5. Буття 30:17бл. 1747 до н. е.

    І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина.

  6. Буття 30:18бл. 1747 до н. е.

    І промовила Лія: „Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові“. І назвала ймення йому: Іссаха́р.

  7. Буття 30:19бл. 1747 до н. е.

    І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.

  8. Буття 30:20бл. 1746 до н. е.

    І промовила Лія: „Обдарував мене Бог добрим подарунком, — цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів“. І назвала ймення йому: Завуло́н.

  9. Буття 30:21бл. 1745 до н. е.

    А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна.

  10. Буття 30:22бл. 1745 до н. е.

    І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.

  11. Буття 30:23бл. 1745 до н. е.

    І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: „Бог забрав мою ганьбу!“

  12. Буття 30:24бл. 1745 до н. е.

    І назвала ймення йому: Йо́сип, кажучи: „Додасть Господь мені іншого сина!“

  13. Буття 30:25бл. 1745 до н. е.

    І сталося, коли Рахіль породила Йо́сипа, то сказав Яків до Лавана: „Відпусти мене, і нехай я піду́ до свого місця й до Кра́ю свого.

  14. Буття 30:26бл. 1745 до н. е.

    Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду́, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі“.

  15. Буття 30:27бл. 1745 до н. е.

    І промовив до нього Лаван: „Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе“.

  16. Буття 30:28бл. 1745 до н. е.

    І далі казав: „Признач собі заплату від мене, — і я дам“.

  17. Буття 30:29бл. 1745 до н. е.

    А той відказав: „Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.

  18. Буття 30:30бл. 1745 до н. е.

    Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відко́ли нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?“

  19. Буття 30:31бл. 1745 до н. е.

    І сказав Лаван: „Що́ ж я тобі дам?“ А Яків промовив: „Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.

  20. Буття 30:32бл. 1745 до н. е.

    Я сьогодні перейду́ через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й перепола́су, і кожну овечку чорну — з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, — і це буде заплата мені.

  21. Буття 30:33бл. 1745 до н. е.

    І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли при́йдеш гля́нути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, — крадене воно в мене“.

  22. Буття 30:34бл. 1745 до н. е.

    А Лаван відказав: „Так, — нехай буде за словом твоїм!“

  23. Буття 30:35бл. 1745 до н. е.

    І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було́ в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів.

  24. Буття 30:36бл. 1745 до н. е.

    І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару.

  25. Буття 30:37бл. 1745 до н. е.

    І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була.