- English
- King James KJV
- Complete Jewish CJB
- World English WEBM
- Berean Standard BSB
- American Standard ASV
- Geneva GNV
- Young's Literal YLT
- Douay-Rheims DRC
- International
- Shqip ALB
- العربية SVD
- বাংলা BN-IRV
- မြန်မာ Judson
- 简体文 CUV-S
- 繁體中文 CUV-T
- Čeština BKR
- Nederlands STVE
- Français LSG
- Deutsch SCH
- Ελληνικά Vamvas
- ગુજરાતી GU-IRV
- Hausa HCB
- עברית Hebrew
- हिन्दी HCV
- Magyar KAROLI
- Bahasa Indonesia INDO-TB
- Italiano Diodati
- 日本語 Kougo
- 한국어 Korean
- മലയാളം MAL
- मराठी MRCV
- Norsk DNB
- فارسی OPV
- Polski BG
- Português Almeida
- Română Cornilescu
- Русский Synodal
- Español RVG
- Kiswahili Neno
- Svenska SV1917
- Tagalog TAG-ADB
- தமிழ் TCV
- తెలుగు TSA
- ภาษาไทย THAI-KJV
- Українська Ohienko
- Tiếng Việt CADMAN
- Yorùbá YCB
circa 1900–1700 BC
Jacob, Joseph & Egypt
Jacob wrestles with God and becomes Israel; Joseph is sold into slavery yet rises to save the world from famine.
Вірші цього періоду
- Буття 32:15бл. 1739 до н. е.
кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро,
- Буття 32:16бл. 1739 до н. е.
верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро.
- Буття 32:17бл. 1739 до н. е.
І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: „Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом“.
- Буття 32:18бл. 1739 до н. е.
І він наказав першому, кажучи: „Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?
- Буття 32:19бл. 1739 до н. е.
то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами“.
- Буття 32:20бл. 1739 до н. е.
І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: „Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви зна́йдете його,
- Буття 32:21бл. 1739 до н. е.
і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, — може він піді́йме обличчя моє.“
- Буття 32:22бл. 1739 до н. е.
І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.
- Буття 32:23бл. 1739 до н. е.
І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.
- Буття 32:24бл. 1739 до н. е.
І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.
- Буття 32:25бл. 1739 до н. е.
І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.
- Буття 32:26бл. 1739 до н. е.
І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до сугло́бу стегна́ його. І звихнувся сугло́б стегна́ Якова, як він боровся з Ним.
- Буття 32:27бл. 1739 до н. е.
І промовив: „Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря“. А той відказав: „Не пущу́ Тебе, коли не поблагосло́виш мене“.
- Буття 32:28бл. 1739 до н. е.
І промовив до нього: „Як твоє ймення!“ Той відказав: „Яків“.
- Буття 32:29бл. 1739 до н. е.
І сказав „Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізра́їль, бо ти боровся з Богом та з людьми, — і подужав“.
- Буття 32:30бл. 1739 до н. е.
І запитав Яків і сказав: „Скажи ж Ім'я Своє“. А Той відказав: „Пощо питаєш про Ймення Моє!“ І Він поблагословив його там.
- Буття 32:31бл. 1739 до н. е.
І назвав Яків ім'я́ того місця: Пенуїл, бо „бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя“.
- Буття 32:32бл. 1739 до н. е.
І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно́.
- Буття 33:1бл. 1739 до н. е.
І звів Яків очі свої, та й побачив, аж ось іде Ісав, а з ним чотири сотні людей. І він поділив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обо́х невільниць своїх.
- Буття 33:2бл. 1739 до н. е.
І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йо́сипа останніми.
- Буття 33:3бл. 1739 до н. е.
А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого.
- Буття 33:4бл. 1739 до н. е.
І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали.
- Буття 33:5бл. 1739 до н. е.
І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: „Хто то такі?“ А той відказав: „Діти, якими обдарував Бог твого раба“.
- Буття 33:6бл. 1739 до н. е.
І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.
- Буття 33:7бл. 1739 до н. е.
І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йо́сип і Рахі́ль, та й вклонилися.