Перейти до вмісту

circa 800–400 BC

The Hebrew Prophets

God speaks through Isaiah, Jeremiah, and the minor prophets—calling Israel to repentance and foretelling the coming Messiah.

3,706 віршів · 14 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. Ісая 34:2бл. 713 до н. е.

    Господній бо гнів на всі люди, а лютість на все їхнє ві́йсько: Він їх учинив за закля́ття, віддав їх на різь!

  2. Ісая 34:3бл. 713 до н. е.

    І їхні побиті розки́дані будуть, а з трупів їхніх зді́йметься смо́рід, розто́пляться го́ри від їхньої кро́ви.

  3. Ісая 34:4бл. 713 до н. е.

    І небесні світи́ла усі позника́ють, а небо, як звій книжкови́й, буде зви́нене, і всі його зо́рі попа́дають, як спадає оте виногра́дове листя, й як спадає з фіґо́вниці плід недозрі́лий!..

  4. Ісая 34:5бл. 713 до н. е.

    Бо на небі напо́єний меч Мій,— оце він на Едома спускається та на закля́тий народ Мій на суд:

  5. Ісая 34:6бл. 713 до н. е.

    меч Господній напо́внився кров'ю, став ситий від лою, від крови теля́т та козлі́в, від лою бара́нячих ни́рок, бо Господу жертва в Боцрі й різани́на велика в едо́мській землі.

  6. Ісая 34:7бл. 713 до н. е.

    І бу́йволи зі́йдуть із ними, і телиці з бика́ми, і напо́їться кров'ю їхній край і наси́титься ту́ком їхній порох, —

  7. Ісая 34:8бл. 713 до н. е.

    бо це буде день помсти Господньої, рік заплати за за́колот проти Сіону!

  8. Ісая 34:9бл. 713 до н. е.

    І перемі́няться в смо́лу пото́ки його, його ж порох — у сірку, і смолою палю́чою стане їхній край,

  9. Ісая 34:10бл. 713 до н. е.

    Не погасне вночі ані вдень, дим його підійма́тися буде пові́к, з роду в рід опусто́шений буде, на віки віків не пере́йде по ньому ніхто.

  10. Ісая 34:11бл. 713 до н. е.

    І пося́де його пеліка́н та їжа́к, і перебува́тимуть в ньому сова́ та ворона, і над ним Він розтя́гне міри́льного шнура спусто́шення та виска зни́щення.

  11. Ісая 34:12бл. 713 до н. е.

    Не буде шляхе́тних у ньому, щоб царство там проголоси́ти, і стануть нічи́м усі князі його.

  12. Ісая 34:13бл. 713 до н. е.

    І буде терни́на рости по пала́тах його, кропи́ва й будя́ччя в тверди́нях його, і він стане мешка́нням шака́лів, подвір'ям для стру́сів.

  13. Ісая 34:14бл. 713 до н. е.

    І будуть стрічатися там дикі звірі пустинні з гієнами, а польови́к буде кликати друга свого́; Ліліт тільки там заспоко́їться і зна́йде собі відпочи́нок!

  14. Ісая 34:15бл. 713 до н. е.

    Там ку́блитись буде скаку́ча гадюка й склада́тиме я́йця, і виси́джувати буде та вигріва́тиме яйця свої. Там теж я́струби будуть збиратись один до одно́го.

  15. Ісая 34:16бл. 713 до н. е.

    Пошукайте у книзі Господній й читайте: Із них не забракне ні о́дного, не будуть шукати один о́дного, бо у́ста Його — то вони наказали, а Дух Його — Він їх зібрав!

  16. Ісая 34:17бл. 713 до н. е.

    І Він кинув для них жеребка́, а рука Його шнуром міри́льним його поділила для них, і пося́дуть його аж повік, з роду в рід будуть в нім пробува́ти!

  17. Ісая 35:1бл. 713 до н. е.

    Звесели́ться пустиня та пу́ща, і радітиме степ, і зацвіте́, мов троя́нда, —

  18. Ісая 35:2бл. 713 до н. е.

    розцвіта́ючи, буде цвісти́ та радіти, буде втіха також та співа́ння, бо да́на йому буде слава Лівану, пишно́та Карме́лу й Саро́ну, — вони бачитимуть славу Господа, велич нашого Бога!

  19. Ісая 35:3бл. 713 до н. е.

    Зміцніть руки охля́лі, і підкріпіть спотикли́ві коліна!

  20. Ісая 35:4бл. 713 до н. е.

    Скажіть тим, що вони боязли́вого серця: „Будьте міцні́, не лякайтесь! Ось ваш Бог, помста при́йде, як Божа відплата, — Він при́йде й спасе вас!

  21. Ісая 35:5бл. 713 до н. е.

    Тоді то розплю́щаться очі сліпим і відчи́няться ву́ха глухи́м,

  22. Ісая 35:6бл. 713 до н. е.

    тоді буде скакати криви́й, немов о́лень, і буде співати безмо́вний язик, бо во́ди в пустині заб'ють джерело́м, і потоки в степу́!

  23. Ісая 35:7бл. 713 до н. е.

    І місце сухе стане ста́вом, а спра́гнений край — збірнико́м вод джере́льних; легови́ще шакалів, в якім спочивали, стане місцем трости́ни й папі́русу.

  24. Ісая 35:8бл. 713 до н. е.

    І буде там бита дорога та путь, і будуть її називати: дорога свята, — не ходитиме нею нечистий, і вона буде належати наро́дові його; не заблу́дить також нерозумний, як буде тією дорогою йти.

  25. Ісая 35:9бл. 713 до н. е.

    Не буде там лева, і дика звіри́на не піде на неї, не зна́йдеться там, а будуть ходити лиш ви́куплені.