Перейти до вмісту

circa 800–400 BC

The Hebrew Prophets

God speaks through Isaiah, Jeremiah, and the minor prophets—calling Israel to repentance and foretelling the coming Messiah.

3,706 віршів · 14 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. Михей 1:1бл. 750 до н. е.

    Слово Господнє, що було до морешетського Михе́я за днів Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів, яке він бачив на Самарію та Єрусалим.

  2. Михей 1:2бл. 750 до н. е.

    „Почуйте оце, всі наро́ди, послухай, ти земле та все, що на ній! і хай буде за свідка на вас Господь Бог, Господь з храму святого Свого́!

  3. Михей 1:3бл. 750 до н. е.

    Бо Госпо́дь ось виходить із місця Свого́, і Він сходить і ступає по висо́тах землі.

  4. Михей 1:4бл. 750 до н. е.

    І то́пляться гори під Ним, і та́нуть доли́ни, мов віск від огню́, мов ті во́ди, що ллються з узбі́ччя.

  5. Михей 1:5бл. 750 до н. е.

    Усе це за прови́нення Якова, за гріхи́ дому Ізраїля. Хто провинення Якова, — чи ж не Самарія? А хто гріх дому Юдиного, — чи ж не Єрусали́м?

  6. Михей 1:6бл. 750 до н. е.

    І зроблю́ Самарі́ю руїною в полі, за місце сади́ти виноград, і повикида́ю в долину камі́ння її, і відкрию осно́ви її.

  7. Михей 1:7бл. 750 до н. е.

    І пото́вчені будуть усі її і́доли, всі ж дару́нки її за розпусту попа́лені бу́дуть в огні, і всіх бовва́нів її Я віддам на спусто́шення. Бо зібрала вона від дару́нків за блуд, і на подару́нки за блуд це пове́рнеться.

  8. Михей 1:8бл. 750 до н. е.

    Над оцим голоси́тиму я та рида́тиму, ходитиму бо́сий й наги́й, заво́дити буду, немов ті шака́ли, і буду тужи́ти, як стру́сі!

  9. Михей 1:9бл. 750 до н. е.

    Бо рани її невиго́йні, бо це аж до Юди прийшло, воно досягло́ аж до брами наро́ду Мого, аж до Єрусалиму.

  10. Михей 1:10бл. 750 до н. е.

    Цього не оголо́шуйте в Ґаті, і плакати — не плачте, качайтесь по по́росі в Бет-Леафрі.

  11. Михей 1:11бл. 750 до н. е.

    Переходь собі ти, о мешка́нко Шафіру, нага́, осоро́млена, — вже бо не вийде мешка́нка Цаанану, голосі́ння Бет-Гаецелу не дасть вам спини́тися в ньому.

  12. Михей 1:12бл. 750 до н. е.

    Бо мешка́нка Мароту чекала добра, та до єрусалимської брами зійшло оце лихо від Господа.

  13. Михей 1:13бл. 750 до н. е.

    Запряжи баскі ко́ні до воза, мешка́нко Лахішу! Ти поча́ток гріха́ для сіонської до́ньки, бо знайшли́сь серед тебе провини Ізраїлеві,

  14. Михей 1:14бл. 750 до н. е.

    тому́ то даси розводо́ві листи на Морешет-Ґат. Доми Ахзіва — ома́на для Ізраїлевих царів.

  15. Михей 1:15бл. 750 до н. е.

    Спрова́джу тобі те спадкоє́мця Я, о мешка́нко Мареші, — Аж по Адуллам прийде слава Ізраїля.

  16. Михей 1:16бл. 750 до н. е.

    Зроби собі лисину та острижися за синів своїх лю́бих, пошир свою лисину, мов ув орла́, бо пішли на вигна́ння від тебе вони!

  17. Михей 2:1бл. 730 до н. е.

    Горе тим, що заду́мують кривду і на ло́жах своїх учиняють лихе! За світла пора́нку виконують це, бо їхня рука має силу.

  18. Михей 2:2бл. 730 до н. е.

    Якщо́ піль жада́ють, то грабують вони, а домів — то хапа́ють. І вони переслідують мужа та дома його, і чоловіка й спа́дки його́.

  19. Михей 2:3бл. 730 до н. е.

    Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я замишляю на цей рід лихе́, що ший своїх з нього не ви́зволите, і ходити не бу́дете гордо, бо це час лихий.

  20. Михей 2:4бл. 730 до н. е.

    Того дня проголо́сять на вас припові́стку, і співатимуть пісню жало́бну, говорячи: „Сталось! До пня опусто́шені ми, уділ наро́ду мого змінився, — я́к це діткну́ло мене! Наше поле поділене буде чужи́нцями,

  21. Михей 2:5бл. 730 до н. е.

    тому в тебе не буде ніко́го, хто кидав би шнура мірни́чого, як жеребка́ на Господнім зібра́нні.

  22. Михей 2:6бл. 730 до н. е.

    „Не проповідуйте, та вони проповідують! Хай нам не проповідують, — не дося́гне нас га́ньба“.

  23. Михей 2:7бл. 730 до н. е.

    О ти, що звешся „Яковів дім“, — чи змалі́в Дух Господній? Чи ці чини Його? Хіба добре не роблять слова́ Мої тому, хто ходить правдиво?

  24. Михей 2:8бл. 730 до н. е.

    Ще вчо́ра були ви наро́дом Моїм, тепер же стаєте за ворога, з одежі верхньої плаща́ ви стяга́єте з тих, хто проходить безпечно, як здо́бич війни.

  25. Михей 2:9бл. 730 до н. е.

    Жінок Мого наро́ду — з приємного дому її виганяєте ко́жну, з дітей славу Мою ви берете навіки.