Skip to content

Zion

139 verses · 2 known names

Також відомий як: Sion

31.7700, 35.2300 Переглянути на Google Картах

Вірші, що згадують Zion

Фільтрувати за книгою
  1. Та Давид здобу́в тверди́ню Сіон, — він став Дави́довим Мі́стом.

  2. Тоді Соломон зібрав усіх Ізра́їлевих старши́х та голі́в племе́н, керівників ба́тьківських домі́в Ізраїлевих синів, до царя Соломона до Єрусалиму, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно — Сіон.

  3. Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Горду́є тобою, сміється із тебе діви́ця, сіонська дочка́, вслід тобі головою хитає дочка́ Єрусалиму!

  4. І сказали ме́шканці Євусу до Давида: „Ти не вві́йдеш сюди!“ Та здобу́в Дави́д тверди́ню Сіо́н, — він Місто Давида.

  5. Тоді Соломон зібрав до Єрусалиму Ізраїлевих старши́х, і всіх голі́в племе́н, начальників ба́тьківських родів Ізраїлевих синів, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно — Сіо́н.

  6. „Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу го́ру Свою.

  7. І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!

  8. Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти,

  9. Oh that the salvation of Israel were come out of Zion! when the LORD bringeth back the captivity of his people, Jacob shall rejoice, and Israel shall be glad.

  10. Господи, силою Твоєю весели́ться цар, і спасі́нням Твоїм — як він сильно радіє!

  11. Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,

  12. коли до нього прийшов пророк Ната́н, як Давид увійшов був до Вірсаві́ї

  13. Do good in thy good pleasure unto Zion: build thou the walls of Jerusalem.

  14. Ось Бог помагає мені, Господь серед тих, хто підтримує душу мою.

  15. Уся зе́мле, покли́куйте Богові,

  16. For God will save Zion, and will build the cities of Judah: that they may dwell there, and have it in possession.

  17. Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!

  18. Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!

  19. Господи, Боже спасі́ння мого́, вдень я кли́чу й вночі Я перед Тобою:

  20. Я до тих прирахований став, що в могилу відхо́дять, я став, немов муж той безсилий.

  21. ріки хай плещуть в долоні, ра́зом радіють хай го́ри

  22. Служіть Господе́ві із радістю, перед обличчя Його підійдіте зо співом!

  23. Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його,

  24. та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його.

  25. Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!