Перейти до вмісту

circa 800–400 BC

The Hebrew Prophets

God speaks through Isaiah, Jeremiah, and the minor prophets—calling Israel to repentance and foretelling the coming Messiah.

3,706 віршів · 14 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. Ісая 33:1бл. 713 до н. е.

    Горе тобі, що пусто́шиш, хоч сам не спусто́шений, тобі, що грабу́єш, хоч тебе й не грабо́вано! Коли ти пусто́шити скінчи́ш, — опусто́шений будеш, коли грабува́ти скінчи́ш, тебе пограбу́ють.

  2. Ісая 33:2бл. 713 до н. е.

    Господи, змилуйсь над нами, — на Тебе наді́ємось ми! Будь їхнім раме́ном щоранку та в час у́тиску нашим спасі́нням!

  3. Ісая 33:3бл. 713 до н. е.

    Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого виви́щення розпоро́шаться люди.

  4. Ісая 33:4бл. 713 до н. е.

    І ваша здобич збереться, як збирають тих ко́ників, як літає ота сарана́, — так кидатись будуть на неї.

  5. Ісая 33:5бл. 713 до н. е.

    Величний Господь, бо на височині́ пробува́є; Він напо́внив Сіон правосу́ддям та правдою.

  6. Ісая 33:6бл. 713 до н. е.

    І буде безпека за ча́су твого, щедро́та спасі́ння, мудрости та пізна́ння. Страх Господній — бу́де він ска́рбом його́.

  7. Ісая 33:7бл. 713 до н. е.

    Тож по вулицях їхні хоро́брі кричать, гірко плачуть прові́сники миру.

  8. Ісая 33:8бл. 713 до н. е.

    Биті дороги поро́жніми стали, нема мандрівця́ на дорозі! Він зламав заповіта, знева́жив міста́, злегковажив люди́ну.

  9. Ісая 33:9бл. 713 до н. е.

    Сумує та слабне земля, засоро́мився й в'яне Лива́н, став Саро́н немов пу́ща, Баша́н та Карме́л своє листя зрони́ли.

  10. Ісая 33:10бл. 713 до н. е.

    Нині воскре́сну, говорить Госпо́дь, нині просла́влюсь, нині буду возне́сений!

  11. Ісая 33:11бл. 713 до н. е.

    Заваготі́єте сіном, стерню́ ви породите; дух ваш — огонь, який вас пожере́.

  12. Ісая 33:12бл. 713 до н. е.

    І стануть наро́ди за місце палі́ння вапна́, за терни́ну потя́ту, і будуть огнем вони спа́лені.

  13. Ісая 33:13бл. 713 до н. е.

    Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі́, Мою силу!

  14. Ісая 33:14бл. 713 до н. е.

    Затривожились грішні в Сіоні, і тре́пет безбожних обняв. „Хто з нас ме́шкатиме при жеру́щім огні? Хто з нас ме́шкати буде при вічному огнищі?“

  15. Ісая 33:15бл. 713 до н. е.

    Хто хо́дить у правді й говорить правдиве, хто бри́диться зи́ском насилля, хто долоні свої випоро́жнює, щоб хабара́ не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопроли́ття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла, —

  16. Ісая 33:16бл. 713 до н. е.

    той перебуватиме на високо́стях, ске́льні твердині — його недоступна оселя, його хліб буде да́ний йому, вода йому за́вжди запе́внена!

  17. Ісая 33:17бл. 713 до н. е.

    Твої очі побачать Царя в Його пишній красі́, будуть бачити землю далеку.

  18. Ісая 33:18бл. 713 до н. е.

    Твоє серце розду́мувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчи́слює ба́шти?

  19. Ісая 33:19бл. 713 до н. е.

    Уже не побачиш наро́ду зухвалого, народу глибокомо́вного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязи́кого, якого не можна було б зрозуміти.

  20. Ісая 33:20бл. 713 до н. е.

    Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібра́нь, — очі твої вгледять Єрусалим, мешка́ння спокійне, скинію ту незруши́му, — кі́лля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться.

  21. Ісая 33:21бл. 713 до н. е.

    Бо вели́чний Господь для нас тільки ота́м, — місце потоків й просто́рих річо́к, — не ходить по ньому весло́вий байда́к, і міцни́й корабе́ль не пере́йде його.

  22. Ісая 33:22бл. 713 до н. е.

    Бо Господь — наш суддя, Господь законода́вець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе́!

  23. Ісая 33:23бл. 713 до н. е.

    Опустилися шну́ри твої, не зміцня́ють підва́лини що́гли своєї, вітри́л не натягують. Тоді будуть ділити награбо́вану здо́бич, і навіть криві грабува́тимуть.

  24. Ісая 33:24бл. 713 до н. е.

    І не скаже мешка́нець „Я хворий!“ І про́щені будуть провини наро́ду, що в ньому живе.

  25. Ісая 34:1бл. 713 до н. е.

    Набли́зьтеся, люди, щоб чути, наро́ди ж, послухайте! Хай почує земля та все те, що на ній, вселе́нна й наща́дки її!