circa AD 48–96

Letters to the Churches

Paul and other apostles write to strengthen, correct, and encourage the scattered churches across the Roman world.

2,767 віршів · 21 книг охоплено

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
Фільтрувати за книгою
  1. До римлян 9:1бл. 60 н. е.

    Кажу́ правду в Христі, не обманюю, як сві́дчить мені моє сумлі́ння через Духа Святого,

  2. До римлян 9:2бл. 60 н. е.

    що маю велику скорбо́ту й невпинну му́ку для серця свого!

  3. До римлян 9:3бл. 60 н. е.

    Бо я бажав би сам бути відлу́чений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;

  4. До римлян 9:4бл. 60 н. е.

    вони ізра́їльтяни, що їм належить сині́вство, і слава, і заповіти, і законода́вство, і богослужба, і обі́тниці,

  5. До римлян 9:5бл. 60 н. е.

    що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма́ Бог, благослове́нний, навіки, амі́нь.

  6. До римлян 9:6бл. 60 н. е.

    Не так, щоб Слово Боже не збуло́ся. Бо не всі ті ізра́їльтяни, хто від Ізраїля,

  7. До римлян 9:7бл. 60 н. е.

    і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: „в Ісаку буде насіння тобі“.

  8. До римлян 9:8бл. 60 н. е.

    Цебто, не тілесні діти — то діти Божі, але діти обі́тниці признаю́ться за насіння.

  9. До римлян 9:9бл. 60 н. е.

    А слово обі́тниці таке: „На той час прийду́, і бу́де син у Сари“.

  10. До римлян 9:10бл. 60 н. е.

    І не тільки це, але й Реве́кка зачала́ дітей від одно́го ложа отця нашого Ісака,

  11. До римлян 9:11бл. 60 н. е.

    бо коли вони ще не народились, і нічо́го доброго чи злого не вчинили, — щоб позоста́лась постанова Божа у вибра́нні

  12. До римлян 9:12бл. 60 н. е.

    не від учинків, але́ від То́го, Хто кличе, — сказано їй: „Більший служитиме меншому“,

  13. До римлян 9:13бл. 60 н. е.

    як і написано: „Полюбив Я Якова, а Ісава знена́видів“.

  14. До римлян 9:14бл. 60 н. е.

    Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зо́всім ні!

  15. До римлян 9:15бл. 60 н. е.

    Бо Він каже Мойсеєві: „Помилую, кого хочу помилувати, і змилосе́рджуся, над ким хочу змилосе́рдитись“.

  16. До римлян 9:16бл. 60 н. е.

    Отож, не залежить це ні від то́го, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.

  17. До римлян 9:17бл. 60 н. е.

    Бо Писа́ння говорить фараонові: „Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по ці́лій землі Моє Йме́ння“.

  18. До римлян 9:18бл. 60 н. е.

    Отож, кого хоче — Він милує, і кого хоче — ожорсто́чує.

  19. До римлян 9:19бл. 60 н. е.

    А ти скажеш мені: „Чого ж іще Він докоря́є, бо хто може проти́витись волі Його?“

  20. До римлян 9:20бл. 60 н. е.

    Отже, хто́ ти, чоловіче, що ти спереча́єшся з Богом? Чи скаже тво́риво творце́ві: Пощо ти зробив мене так?

  21. До римлян 9:21бл. 60 н. е.

    Чи ганча́р не має вла́ди над глиною, щоб із того самого міси́ва зробити одну посу́дину на честь, а одну на нечесть?

  22. До римлян 9:22бл. 60 н. е.

    Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щади́в із великим терпінням посу́дини гніву, що готові були на погибіль,

  23. До римлян 9:23бл. 60 н. е.

    і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготува́в на славу,

  24. До римлян 9:24бл. 60 н. е.

    на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.

  25. До римлян 9:25бл. 60 н. е.

    Як і в Осії Він говорить: „Назву Своїм наро́дом не людей Моїх, і не улю́блену — улю́бленою,