Перейти до вмісту

circa AD 48–96

Letters to the Churches

Paul and other apostles write to strengthen, correct, and encourage the scattered churches across the Roman world.

2,767 віршів · 21 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. До римлян 10:18бл. 60 н. е.

    Та кажу́: Чи не чули вони? Отож: „По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова́ в кінці світу!“

  2. До римлян 10:19бл. 60 н. е.

    Але кажу́: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: „Я викличу заздрість у вас ненаро́дом, — роздражню́ вас нерозумним народом“.

  3. До римлян 10:20бл. 60 н. е.

    А Ісая сміли́во говорить: „Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!“

  4. До римлян 10:21бл. 60 н. е.

    А про Ізраїля каже: „Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухня́них і суперечних!“

  5. До римлян 11:1бл. 60 н. е.

    Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув наро́да Свого́? Зо́всім ні! Бо й я ізра́їльтянин, із насіння Авраамового, Веніями́нового племени.

  6. До римлян 11:2бл. 60 н. е.

    Не відкинув Бог наро́да Свого́, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що гово́рить Писа́ння „про Іллю“, як він ска́ржиться Богові на Ізраїля, кажучи:

  7. До римлян 11:3бл. 60 н. е.

    „Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої же́ртівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі“.

  8. До римлян 11:4бл. 60 н. е.

    Та що каже йому Божа відповідь: „Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваа́лом колін не схилили“.

  9. До римлян 11:5бл. 60 н. е.

    Також і тепе́рішнього ча́су залиши́вся останок за ви́бором благодаті.

  10. До римлян 11:6бл. 60 н. е.

    А коли за благода́ттю, то не з учинків, інакше благода́ть не була́ б благода́ттю. А коли з учинків, то це більше не благода́ть, інакше вчи́нок не є вже вчинок.

  11. До римлян 11:7бл. 60 н. е.

    Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не оде́ржав, та оде́ржали ви́брані, а останні затверді́ли,

  12. До римлян 11:8бл. 60 н. е.

    як написано: „Бог дав їм духа засипа́ння, очі, щоб не бачили, і ву́ха, щоб не чули, аж до сього́днішнього дня“.

  13. До римлян 11:9бл. 60 н. е.

    А Дави́д каже: „Нехай станеться стіл їхній за сітку й за па́стку, і на спокусу, та їм на заплату;

  14. До римлян 11:10бл. 60 н. е.

    нехай потемні́ють їхні очі, щоб не бачили, хай наза́вжди зігне́ться хребе́т їхній!“

  15. До римлян 11:11бл. 60 н. е.

    Тож питаю: Чи ж спіткну́лись вони, щоб упасти? Зо́всім ні! Але з їхнього зане́паду — спасі́ння поганам, щоб ви́кликати за́здрість у них.

  16. До римлян 11:12бл. 60 н. е.

    А коли їхній зане́пад — багатство для світу, а їхнє упоко́рення — багатство поганам, — скільки ж більш повнота́ їхня?

  17. До римлян 11:13бл. 60 н. е.

    Кажу́ бо я вам, поганам: через те, що я апо́стол поганів, я хвалю́ свою службу,

  18. До римлян 11:14бл. 60 н. е.

    може як викличу за́здрість у своїх за тілом, і спасу́ де́кого з них.

  19. До римлян 11:15бл. 60 н. е.

    Коли ж відки́нення їх — то прими́рення світу, то що́ їхнє прийняття́, як не життя з мертвих?

  20. До римлян 11:16бл. 60 н. е.

    А коли святий пе́рвісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й ві́ття святе.

  21. До римлян 11:17бл. 60 н. е.

    Коли ж деякі з галу́зок відломи́лися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепи́вся між них і став спільнико́м то́вщу оли́вного ко́реня,

  22. До римлян 11:18бл. 60 н. е.

    то не вихваляйся перед галу́зками; а коли вихваля́єшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.

  23. До римлян 11:19бл. 60 н. е.

    Отже скажеш: „Галу́зки відломи́лися, щоб я прищепи́вся“.

  24. До римлян 11:20бл. 60 н. е.

    Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.

  25. До римлян 11:21бл. 60 н. е.

    Бо коли Бог природних галу́зок не пожалував, то Він і тебе не пожа́лує!