- English
- King James KJV
- Complete Jewish CJB
- World English WEBM
- Berean Standard BSB
- American Standard ASV
- Geneva GNV
- Young's Literal YLT
- Douay-Rheims DRC
- International
- Shqip ALB
- العربية SVD
- বাংলা BN-IRV
- မြန်မာ Judson
- 简体文 CUV-S
- 繁體中文 CUV-T
- Čeština BKR
- Nederlands STVE
- Français LSG
- Deutsch SCH
- Ελληνικά Vamvas
- ગુજરાતી GU-IRV
- Hausa HCB
- עברית Hebrew
- हिन्दी HCV
- Magyar KAROLI
- Bahasa Indonesia INDO-TB
- Italiano Diodati
- 日本語 Kougo
- 한국어 Korean
- മലയാളം MAL
- मराठी MRCV
- Norsk DNB
- فارسی OPV
- Polski BG
- Português Almeida
- Română Cornilescu
- Русский Synodal
- Español RVG
- Kiswahili Neno
- Svenska SV1917
- Tagalog TAG-ADB
- தமிழ் TCV
- తెలుగు TSA
- ภาษาไทย THAI-KJV
- Українська Ohienko
- Tiếng Việt CADMAN
- Yorùbá YCB
circa AD 48–96
Letters to the Churches
Paul and other apostles write to strengthen, correct, and encourage the scattered churches across the Roman world.
Вірші цього періоду
- До римлян 10:18бл. 60 н. е.
Та кажу́: Чи не чули вони? Отож: „По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова́ в кінці світу!“
- До римлян 10:19бл. 60 н. е.
Але кажу́: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: „Я викличу заздрість у вас ненаро́дом, — роздражню́ вас нерозумним народом“.
- До римлян 10:20бл. 60 н. е.
А Ісая сміли́во говорить: „Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!“
- До римлян 10:21бл. 60 н. е.
А про Ізраїля каже: „Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухня́них і суперечних!“
- До римлян 11:1бл. 60 н. е.
Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув наро́да Свого́? Зо́всім ні! Бо й я ізра́їльтянин, із насіння Авраамового, Веніями́нового племени.
- До римлян 11:2бл. 60 н. е.
Не відкинув Бог наро́да Свого́, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що гово́рить Писа́ння „про Іллю“, як він ска́ржиться Богові на Ізраїля, кажучи:
- До римлян 11:3бл. 60 н. е.
„Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої же́ртівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі“.
- До римлян 11:4бл. 60 н. е.
Та що каже йому Божа відповідь: „Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваа́лом колін не схилили“.
- До римлян 11:5бл. 60 н. е.
Також і тепе́рішнього ча́су залиши́вся останок за ви́бором благодаті.
- До римлян 11:6бл. 60 н. е.
А коли за благода́ттю, то не з учинків, інакше благода́ть не була́ б благода́ттю. А коли з учинків, то це більше не благода́ть, інакше вчи́нок не є вже вчинок.
- До римлян 11:7бл. 60 н. е.
Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не оде́ржав, та оде́ржали ви́брані, а останні затверді́ли,
- До римлян 11:8бл. 60 н. е.
як написано: „Бог дав їм духа засипа́ння, очі, щоб не бачили, і ву́ха, щоб не чули, аж до сього́днішнього дня“.
- До римлян 11:9бл. 60 н. е.
А Дави́д каже: „Нехай станеться стіл їхній за сітку й за па́стку, і на спокусу, та їм на заплату;
- До римлян 11:10бл. 60 н. е.
нехай потемні́ють їхні очі, щоб не бачили, хай наза́вжди зігне́ться хребе́т їхній!“
- До римлян 11:11бл. 60 н. е.
Тож питаю: Чи ж спіткну́лись вони, щоб упасти? Зо́всім ні! Але з їхнього зане́паду — спасі́ння поганам, щоб ви́кликати за́здрість у них.
- До римлян 11:12бл. 60 н. е.
А коли їхній зане́пад — багатство для світу, а їхнє упоко́рення — багатство поганам, — скільки ж більш повнота́ їхня?
- До римлян 11:13бл. 60 н. е.
Кажу́ бо я вам, поганам: через те, що я апо́стол поганів, я хвалю́ свою службу,
- До римлян 11:14бл. 60 н. е.
може як викличу за́здрість у своїх за тілом, і спасу́ де́кого з них.
- До римлян 11:15бл. 60 н. е.
Коли ж відки́нення їх — то прими́рення світу, то що́ їхнє прийняття́, як не життя з мертвих?
- До римлян 11:16бл. 60 н. е.
А коли святий пе́рвісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й ві́ття святе.
- До римлян 11:17бл. 60 н. е.
Коли ж деякі з галу́зок відломи́лися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепи́вся між них і став спільнико́м то́вщу оли́вного ко́реня,
- До римлян 11:18бл. 60 н. е.
то не вихваляйся перед галу́зками; а коли вихваля́єшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.
- До римлян 11:19бл. 60 н. е.
Отже скажеш: „Галу́зки відломи́лися, щоб я прищепи́вся“.
- До римлян 11:20бл. 60 н. е.
Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.
- До римлян 11:21бл. 60 н. е.
Бо коли Бог природних галу́зок не пожалував, то Він і тебе не пожа́лує!