circa 2100–1900 BC

Abraham: The Covenant

God calls Abram from Ur, establishes an everlasting covenant, and promises a son through whom all nations will be blessed.

394 віршів · 1 книга охоплена

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
  1. Буття 22:2бл. 1872 до н. е.

    І промовив Господь: „Візьми свого сина, свого одинака́, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопа́лення на одній із тих гір, що про неї скажу́ тобі“.

  2. Буття 22:3бл. 1872 до н. е.

    І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог.

  3. Буття 22:4бл. 1872 до н. е.

    А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека.

  4. Буття 22:5бл. 1872 до н. е.

    І сказав Авраам своїм слугам: „Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець пі́дем аж туди, і покло́нимося, і повернемося до вас“.

  5. Буття 22:6бл. 1872 до н. е.

    І взяв Авраам дро́ва для цілопа́лення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони ра́зом обоє.

  6. Буття 22:7бл. 1872 до н. е.

    І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я, сину мій!“ І промовив Ісак: „Ось огонь та дро́ва, а де ж ягня на цілопа́лення?“

  7. Буття 22:8бл. 1872 до н. е.

    І відказав Авраам: „Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій!“ І пішли вони ра́зом обоє.

  8. Буття 22:9бл. 1872 до н. е.

    І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв'язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами.

  9. Буття 22:10бл. 1872 до н. е.

    І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого...

  10. Буття 22:11бл. 1872 до н. е.

    Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: „Аврааме, Аврааме!“ А той відізвався: „Ось я!“

  11. Буття 22:12бл. 1872 до н. е.

    І Ангол промовив: „Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака́ свого“.

  12. Буття 22:13бл. 1872 до н. е.

    А Авраам звів очі свої та й побачив, — аж ось один баран зав'яз у гуща́вині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана́, і приніс його на цілопа́лення замість сина свого.

  13. Буття 22:14бл. 1872 до н. е.

    І назвав Авраам ім'я́ місця того: „Господь нагледить“, що й сьогодні говориться: „На горі Господь з'я́виться“.

  14. Буття 22:15бл. 1872 до н. е.

    А Ангол Господній із неба озвався до Авраама подруге,

  15. Буття 22:16бл. 1872 до н. е.

    і сказав: „Клянуся Собою, — це слово Господнє, — тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого,

  16. Буття 22:17бл. 1872 до н. е.

    то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.

  17. Буття 22:18бл. 1872 до н. е.

    І всі народи землі будуть Насінням твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу“.

  18. Буття 22:19бл. 1872 до н. е.

    І вернувсь Авраам до слуг своїх. І встали вони, та й пішли разом до Беер-Шеви. І осів Авраам у Беер-Шеві.

  19. Буття 22:20бл. 1862 до н. е.

    І сталося по тих випадках, і сказано Авраамові так: „Ось також Мілка вродила синів Нахорові, братові твоєму:

  20. Буття 22:21бл. 1862 до н. е.

    Уца, перворідного його, і Буза, брата його, і Кемуїла, батька Арамового,

  21. Буття 22:22бл. 1862 до н. е.

    І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа, і Бетуїла.

  22. Буття 22:23бл. 1862 до н. е.

    А Бетуїл породив Ревеку. Цих восьмеро́х породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому.

  23. Буття 22:24бл. 1862 до н. е.

    А наложниця його — а їй на ймення Реума — вродила й вона Теваха й Ґахама, і Тахаша й Мааху.

  24. Буття 23:1бл. 1860 до н. е.

    І було життя Сарриного сто літ і двадцять літ і сім літ, — літа життя Сарриного.

  25. Буття 23:2бл. 1860 до н. е.

    І вмерла Сарра в Кіріят-Арбі, — це Хеврон у кра́ї ханаанському. І прибув Авраам голосити над Саррою та плакати за нею.