circa 2100–1900 BC

Abraham: The Covenant

God calls Abram from Ur, establishes an everlasting covenant, and promises a son through whom all nations will be blessed.

394 віршів · 1 книга охоплена

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
  1. Буття 23:3бл. 1860 до н. е.

    І встав Авраам від обличчя небіжки своєї, та й сказав синам Хетовим, говорячи:

  2. Буття 23:4бл. 1860 до н. е.

    „Я прихо́дько й захо́жий між вами. Дайте в себе мені власність для гробу, і нехай я поховаю свою небіжку з-перед обличчя свого“.

  3. Буття 23:5бл. 1860 до н. е.

    І відповіли́ сини Хетові Авраамові, та й сказали йому:

  4. Буття 23:6бл. 1860 до н. е.

    Послухай нас, пане мій, — ти Божий князь серед нас! У добірнім із наших гробів поховай небіжку свою. Ніхто з нас не затримає гробу свого від тебе, щоб поховати небіжку твою“.

  5. Буття 23:7бл. 1860 до н. е.

    І встав Авраам, і вклонився наро́ду тієї землі, синам Хетовим,

  6. Буття 23:8бл. 1860 до н. е.

    та й промовив до них і сказав: „Коли ви згідні поховати небіжку мою з-перед обличчя мого, то послухайте мене, і настирливо просіть для мене Ефрона, сина Цохарового,

  7. Буття 23:9бл. 1860 до н. е.

    і нехай мені дасть він печеру Махпелу, що його, що в кінці його поля, за гроші повної ваги, — хай мені її дасть поміж вами на власність для гробу“.

  8. Буття 23:10бл. 1860 до н. е.

    А Ефрон пробува́в серед Хетових синів. І відповів хіттеянин Ефрон Авраамові, так що чули сини Хетові й усі, хто входив у браму його міста, говорячи:

  9. Буття 23:11бл. 1860 до н. е.

    „Ні, пане мій, послухай мене! Поле віддав я тобі, і печеру, що на нім, віддав я тобі, — на очах синів народу мого я віддав її тобі. Поховай небіжку свою“.

  10. Буття 23:12бл. 1860 до н. е.

    І вклонивсь Авраам перед народом тієї землі,

  11. Буття 23:13бл. 1860 до н. е.

    та й сказав до Ефрона, так що чув був наро́д тієї землі, говорячи: „Коли б тільки мене ти послухав! Я дам срібло за поле, — візьми ти від мене, і хай поховаю небіжку свою“.

  12. Буття 23:14бл. 1860 до н. е.

    А Ефрон відповів Авраамові, говорячи йому:

  13. Буття 23:15бл. 1860 до н. е.

    „Пане мій, послухай мене! Земля чотирьох сотень шеклів срібла, — що вона поміж мною та поміж тобою? А небіжку свою поховай!“

  14. Буття 23:16бл. 1860 до н. е.

    І послухав Авраам Ефрона. І відважив Авраам Ефронові срібло, про яке той був сказав, так що чули сини Хетові, — чотири сотні шеклів срібла купецької ваги.

  15. Буття 23:17бл. 1860 до н. е.

    І стало поле Ефронове, що в Махпелі воно, що перед Мамре, поле й печера, що на ньому, і кожне дерево, що в полі, що в усій границі його навколо,

  16. Буття 23:18бл. 1860 до н. е.

    купном Авраамові в присутності синів Хетових, усіх, хто входив до брами міста його.

  17. Буття 23:19бл. 1860 до н. е.

    І по цьому Авраам поховав Сарру, жінку свою, в печері поля Махпели, перед Мамре, — це Хеврон у землі ханаанській.

  18. Буття 23:20бл. 1860 до н. е.

    І стало поле й печера, що на нім, Авраамові на власність для гробу від синів Хетових.

  19. Буття 24:1бл. 1857 до н. е.

    А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім.

  20. Буття 24:2бл. 1857 до н. е.

    І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: „Поклади свою руку під стегно́ моє,

  21. Буття 24:3бл. 1857 до н. е.

    і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не ві́зьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю.

  22. Буття 24:4бл. 1857 до н. е.

    Бо ти пі́деш до краю мого, і до місця мого наро́дження, і ві́зьмеш жінку для сина мого, для Ісака“.

  23. Буття 24:5бл. 1857 до н. е.

    І сказав раб до нього: „Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?“

  24. Буття 24:6бл. 1857 до н. е.

    І промовив до нього Авраам: „Стережися, — щоб ти не вернув мого сина туди!

  25. Буття 24:7бл. 1857 до н. е.

    Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: „Твої́м наща́дкам Я дам оцю землю“, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого!