circa 2100–1900 BC

Abraham: The Covenant

God calls Abram from Ur, establishes an everlasting covenant, and promises a son through whom all nations will be blessed.

394 віршів · 1 книга охоплена

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
  1. Буття 20:4бл. 1897 до н. е.

    А Авімелех не зближався до неї, і сказав: „Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний?

  2. Буття 20:5бл. 1897 до н. е.

    Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона — також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх“.

  3. Буття 20:6бл. 1897 до н. е.

    І промовив до нього Бог у сні: „І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї.

  4. Буття 20:7бл. 1897 до н. е.

    А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє“.

  5. Буття 20:8бл. 1897 до н. е.

    І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися.

  6. Буття 20:9бл. 1897 до н. е.

    І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: „Що́ ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!“

  7. Буття 20:10бл. 1897 до н. е.

    І сказав Авімелех Авраамові: „Що́ ти мав на увазі, що вчинив таку річ?“

  8. Буття 20:11бл. 1897 до н. е.

    І сказав Авраам: „Бо подумав я: Нема ж стра́ху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою.

  9. Буття 20:12бл. 1897 до н. е.

    І притім вона справді сестра моя, — вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, — і стала за жінку мені.

  10. Буття 20:13бл. 1897 до н. е.

    І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, — говори ти на мене: він мій брат“.

  11. Буття 20:14бл. 1897 до н. е.

    I взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.

  12. Буття 20:15бл. 1897 до н. е.

    І сказав Авімелех: „Ось край мій перед обличчям твоїм, — осядь там, де тобі до вподоби“.

  13. Буття 20:16бл. 1897 до н. е.

    А Саррі сказав: „Ось тисячу се́клів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана“.

  14. Буття 20:17бл. 1897 до н. е.

    І помолився Авраам Богові, — і вздоро́вив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, — і почали вони знову роджати.

  15. Буття 20:18бл. 1897 до н. е.

    Бо справді стримав був Господь кожну утро́бу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.

  16. Буття 21:1

    А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

  17. Буття 21:2

    І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

  18. Буття 21:3

    І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

  19. Буття 21:4

    І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

  20. Буття 21:5

    А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

  21. Буття 21:6

    І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.

  22. Буття 21:7

    І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.

  23. Буття 21:8бл. 1893 до н. е.

    І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

  24. Буття 21:9бл. 1893 до н. е.

    І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

  25. Буття 21:10бл. 1893 до н. е.

    I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.