Перейти до вмісту

circa 1446 BC

Moses & The Exodus

God raises up Moses to confront Pharaoh; the ten plagues culminate in Israel's dramatic deliverance from four centuries of bondage.

415 віршів · 1 книга охоплена

Вірші цього періоду

  1. Вихід 12:42бл. 1491 до н. е.

    Це ніч сторо́жі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського кра́ю. Ця сама ніч — сторо́жа для Господа всім синам Ізраїля на їхні поколі́ння.

  2. Вихід 12:43бл. 1491 до н. е.

    І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: „Це постанова про Пасху: жоден чужи́нець не бу́де їсти її.

  3. Вихід 12:44бл. 1491 до н. е.

    А кожен раб лю́дський, ку́плений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.

  4. Вихід 12:45бл. 1491 до н. е.

    Прихо́дько та на́ймит не бу́де їсти її.

  5. Вихід 12:46бл. 1491 до н. е.

    В само́му домі буде вона їстися, не винесеш із дому назо́вні того м'яса, а костей його не зламаєте.

  6. Вихід 12:47бл. 1491 до н. е.

    Уся громада Ізраїлева буде справляти її.

  7. Вихід 12:48бл. 1491 до н. е.

    А коли буде ме́шкати з тобою прихо́дько, і схоче справляти Пасху Господе́ві, то нехай буде обрі́заний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як наро́джений в краї. А кожен необрі́заний не буде їсти її.

  8. Вихід 12:49бл. 1491 до н. е.

    Один зако́н буде для тубі́льця й для прихо́дька, що мешкає серед вас“.

  9. Вихід 12:50бл. 1491 до н. е.

    І вчинили всі Ізраїлеві сини, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

  10. Вихід 12:51бл. 1491 до н. е.

    І сталося того саме дня, — вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю за їхніми відділами.

  11. Вихід 13:1бл. 1491 до н. е.

    І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

  12. Вихід 13:2бл. 1491 до н. е.

    „Посвяти Мені кожного перворідного, що розкриває всяку утро́бу серед Ізраїлевих синів, серед люди́ни й серед худоби, — для Мене воно!“

  13. Вихід 13:3бл. 1491 до н. е.

    І сказав Мойсей до народу: „Пам'ятайте той день, коли ви вийшли з Єгипту, із дому ра́бства! Бо силою руки Господь вивів вас ізвідти; і не будете їсти ква́шеного.

  14. Вихід 13:4бл. 1491 до н. е.

    Ви виходите сьогодні, у місяці авіві.

  15. Вихід 13:5бл. 1491 до н. е.

    І станеться, коли Господь уведе тебе до краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і хіввеянина, й євусеянина, що про нього присягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі край, який тече молоком та медом, то ти бу́деш служити ту службу того місяця.

  16. Вихід 13:6бл. 1491 до н. е.

    Сім день бу́деш їсти опрісноки, а дня сьомого — свято для Господа!

  17. Вихід 13:7бл. 1491 до н. е.

    Опрі́сноки будуть їстися сім тих день, і не побачиться в тебе квашене, і не побачиться в тебе квашене в усім кра́ї твоїм!

  18. Вихід 13:8бл. 1491 до н. е.

    І оповіси́ синові своєму того дня, говорячи: Це для того, що вчинив мені Господь, коли я виходив із Єгипту“.

  19. Вихід 13:9бл. 1491 до н. е.

    І буде тобі це за знака на руці твоїй, і за па́м'ятку між очима твоїми, щоб Господній Зако́н був в устах твоїх, бо сильною рукою Господь вивів тебе із Єгипту.

  20. Вихід 13:10бл. 1491 до н. е.

    І будеш доде́ржуватися цієї постано́ви в означенім ча́сі її з року в рік.

  21. Вихід 13:11бл. 1491 до н. е.

    І станеться, коли введе тебе Господь до землі ханаанеянина, як присяг був тобі та батькам твоїм, і дасть її тобі,

  22. Вихід 13:12бл. 1491 до н. е.

    то відділиш усе, що розкриває утро́бу, для Господа, і все перворідне худоби, що буде в тебе, — самці́ для Господа!

  23. Вихід 13:13бл. 1491 до н. е.

    А кожного віслюка́, що розкриває утробу, викупиш овечкою; а коли не викупиш, то зламай йому шию. І кожного перворідного лю́дського серед синів твоїх викупиш.

  24. Вихід 13:14бл. 1491 до н. е.

    І станеться, коли взавтра запитає тебе син твій, говорячи: Що́ то? то відповіси йому: Силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства.

  25. Вихід 13:15бл. 1491 до н. е.

    І сталося, коли фараон учинив запеклим своє серце, щоб не відпустити нас, то Господь повбивав усіх перворідних в єгипетськім краї, від перворідного лю́дського й аж до перворідного худоби. Тому то я прино́шу в жертву Господе́ві все чоловічої статі, що розкриває утро́бу, а кожного перворідного синів своїх викупляю.