Перейти до вмісту

circa AD 48–96

Letters to the Churches

Paul and other apostles write to strengthen, correct, and encourage the scattered churches across the Roman world.

2,767 віршів · 21 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. Бо це воля Божа, — освя́чення ваше: щоб ви береглись від розпусти,

  2. щоб кожен із вас умів тримати начи́ння своє в святості й честі,

  3. а не в при́страсній по́хоті, як і „погани, що Бога не знають“.

  4. Щоб ніхто не кривдив і не визи́скував брата свого в якійбудь справі, бо ме́сник Госпо́дь за все це, як і перше казали ми вам та засві́дчили.

  5. Бо покликав нас Бог не на нечи́стість, але на освя́чення.

  6. Отож, хто оце відкида́є, зневажає не люди́ну, а Бога, що нам також дав Свого Духа Святого.

  7. А про братолюбство немає потреби писати до вас, бо самі ви від Бога на́вчені люби́ти один о́дного,

  8. бо чините те всім брата́м у всій Македонії. Благаємо ж, браття, ми вас, щоб у цьому ще більш ви зростали,

  9. і пильно дбали жити спокійно, займатися своїми справами та заробляти своїми руками, як ми вам наказували,

  10. щоб ви перед чужими пристойно пово́дилися, і щоб ні від ко́го не залежали!

  11. Не хо́чу ж я, браття, щоб не відали ви про покі́йних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають.

  12. Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покі́йних через Ісуса приведе́ Бог із Ним.

  13. Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до прихо́ду Господнього, — ми не попередимо покі́йних.

  14. Сам бо Господь із нака́зом, при голосі арха́нгола та при Божій сурмі́ зійде з неба, і перше воскре́снуть умерлі в Христі,

  15. потім ми, що живемо́ й зоста́лись, бу́демо схо́плені ра́зом із ними на хмарах на зу́стріч Господню на повітрі, і так за́всіди бу́демо з Господом.

  16. Отож, потішайте один о́дного цими словами!

  17. А про часи́ та про по́ри, брати, не потрібно писати до вас,

  18. бо самі ви докладно те знаєте, що при́йде день Господній так, як злодій вночі.

  19. Бо коли говоритимуть: „Мир і безпечність“, тоді несподівано при́йде заги́біль на них, як му́ка тієї, що носить в утро́бі, — і вони не втечуть!

  20. А ви, браття, не в те́мряві, щоб той день захопи́в вас, як злодій.

  21. Бо ви всі сини світла й сини дня. Не належимо ми ночі, ні те́мряві.

  22. Тож не бу́демо спати, як інші, а пильнуймо та будьмо твере́зі!

  23. Ті бо, що сплять — сплять уночі, а ті, що напиваються — вночі напиваються.

  24. А ми, що належимо дневі, будьмо тверезі, зодягнувшися в броню́ віри й любови, та в шоло́м надії спасі́ння,

  25. бо Бог нас не призна́чив на гнів, але щоб спасі́ння оде́ржали Господом нашим Ісусом Христом,