TRV
circa AD 48–96
Letters to the Churches
Paul and other apostles write to strengthen, correct, and encourage the scattered churches across the Roman world.
Вірші цього періоду
- 1 до солунян 2:11бл. 54 н. е.
Бож знаєте ви, як кожного з вас, немов ба́тько дітей своїх власних,
- 1 до солунян 2:12бл. 54 н. е.
просили ми вас, і намо́влювали та показували, щоб ви гідно пово́дилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу.
- 1 до солунян 2:13бл. 54 н. е.
Тому́ то й ми дякуємо Богові безпереста́нку, що, прийнявши почуте від нас Сло́во Боже, прийняли́ ви не як слово лю́дське, але — як правдиво то є — Слово Боже, що й діє в вас, віруючих.
- 1 до солунян 2:14бл. 54 н. е.
Бо стали ви, бра́ття, наслідувачами Церквам Божим, що в Юдеї в Христі Ісусі, бо те саме і ви були ви́терпіли від своїх землякі́в, як і ті від юдеїв,
- 1 до солунян 2:15бл. 54 н. е.
що вбили вони й Господа Ісуса, і пророків Його, і вигнали нас, і Богові не догоджа́ють, і супротивні всім лю́дям.
- 1 до солунян 2:16бл. 54 н. е.
Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповня́ти їм за́вжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці!
- 1 до солунян 2:17бл. 54 н. е.
А ми, браття, на короткий часо́к розлучившися з вами лицем, а не серцем, тим із більшим бажа́нням силкува́лись побачити ваше лице.
- 1 до солунян 2:18бл. 54 н. е.
Тим то до вас ми хотіли прийти, я, Павло, раз і двічі, але сатана́ перешкодив був нам.
- 1 до солунян 2:19бл. 54 н. е.
Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали́? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його прихо́ді?
- 1 до солунян 2:20бл. 54 н. е.
Бо ви наша слава та радість!
- 1 до солунян 3:1бл. 54 н. е.
Тому́ то, не сте́рпівши більше, ми схотіли зостатися в Ате́нах самі,
- 1 до солунян 3:2бл. 54 н. е.
і послали Тимофі́я, нашого брата й служи́теля Божого в Христовій Єва́нгелії, щоб упе́внити вас та потішити в вашій вірі,
- 1 до солунян 3:3бл. 54 н. е.
щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено.
- 1 до солунян 3:4бл. 54 н. е.
Бо коли ми були́ в вас, то казали вам напере́д, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви.
- 1 до солунян 3:5бл. 54 н. е.
Тому́ й я, не сте́рпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб ча́сом споку́сник вас не спокусив, і труд наш не стався б даре́мний.
- 1 до солунян 3:6бл. 54 н. е.
А тепер, як вернувся від вас Тимофій і приніс нам радісну звістку про віру та вашу любов, і що за́вжди ви маєте добру пам'ять про нас, і бажаєте бачити нас, як і ми вас,
- 1 до солунян 3:7бл. 54 н. е.
через те ми потішились, бра́ття, за вас, у всякому горі та в нашій ну́жді, ради вашої віри.
- 1 до солунян 3:8бл. 54 н. е.
Бо тепер ми живемо́, якщо в Господі ви стоїте́!
- 1 до солунян 3:9бл. 54 н. е.
Яку бо подяку ми мо́жемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми ті́шимося ради вас перед нашим Богом?
- 1 до солунян 3:10бл. 54 н. е.
Ми вдень та вночі ревно мо́лимося, щоб побачити ваше лице та допо́внити те, чого не вистача́є вашій вірі.
- 1 до солунян 3:11бл. 54 н. е.
Сам же Бог і Отець наш, і Господь наш Ісус нехай ви́рівняє нашу дорогу до вас!
- 1 до солунян 3:12бл. 54 н. е.
А в вас хай примно́жить Госпо́дь, і нехай збагати́ть вашу любов один до о́дного, і до всіх, як і наша є до вас!
- 1 до солунян 3:13бл. 54 н. е.
Нехай Він зміцни́ть серця́ ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при прихо́ді Господа нашого Ісуса з усіма́ святими Його́!
- 1 до солунян 4:1бл. 54 н. е.
А далі, бра́ття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб, як прийняли́ ви від нас, як належить поводитись вам та дого́джувати Богові, — як ви й поводитеся, — щоб у тому ще більше зроста́ли!
- 1 до солунян 4:2бл. 54 н. е.
Бо ви знаєте, які вам нака́зи дали ми Господом Ісусом.