Перейти до вмісту

circa 800–400 BC

The Hebrew Prophets

God speaks through Isaiah, Jeremiah, and the minor prophets—calling Israel to repentance and foretelling the coming Messiah.

3,706 віршів · 14 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. Осія 12:12бл. 725 до н. е.

    Хіба беззако́ння лиши́в Ґілеа́д, і марно́тою стались лиш там? У Ґілґа́лі прино́сили в жертву волів, а їхні же́ртівники — мов ті купи каміння на бо́рознах пі́льних.

  2. Осія 12:13бл. 725 до н. е.

    І втік Яків на поле Ара́ма, а Ізра́їль за жінку робив, і за жінку отару стері́г.

  3. Осія 12:14бл. 725 до н. е.

    І через пророка Госпо́дь із Єгипту Ізраїля ви́вів, і пророком стере́жений був він.

  4. Осія 13:1бл. 725 до н. е.

    Як Єфрем говорив, то тремтіли, — він підне́сений був ув Ізраїлі, та через Ваа́ла згрішив і помер.

  5. Осія 13:2бл. 725 до н. е.

    А тепер іще більше гріша́ть, бо зробили собі вони ві́длива з срі́бла свого́, божкі́в за своєю подо́бою; робота майстрі́в усе те, розмовляють із ними вони; ті люди, що жертву прино́сять, цілують телят.

  6. Осія 13:3бл. 725 до н. е.

    Тому́ вони стануть, як хмара пора́нку, і мов та роса, що зникає вранці, немов та поло́ва, що з то́ку вино́ситься бурею, і наче із ко́мина дим.

  7. Осія 13:4бл. 725 до н. е.

    А Я — Господь, Бог твій від кра́ю єгипетського, і Бога, крім Мене, не бу́деш ти знати, і крім Мене немає Спасителя.

  8. Осія 13:5бл. 725 до н. е.

    Я тебе на пустині пізнав, у пересо́хлому кра́ї.

  9. Осія 13:6бл. 725 до н. е.

    Мали добрі пасо́виська й ситі були, наси́тилися — і загорди́лось їхнє серце, тому́ то забули про Мене вони!

  10. Осія 13:7бл. 725 до н. е.

    І став Я для них, немов лев, на дорозі чига́ю, немов та панте́ра.

  11. Осія 13:8бл. 725 до н. е.

    Нападу́ Я на них, немов та ведмеди́ця, що дітей загубила, і те розірву́, у що серце їхнє за́мкнене, і їх, як левчу́к, пожеру́ там, шматуватиме їх польова́ звірина́.

  12. Осія 13:9бл. 725 до н. е.

    Погубив ти себе, о Ізраїлю, бо ти був проти Мене, спасі́ння свого́.

  13. Осія 13:10бл. 725 до н. е.

    Де цар твій тоді? Нехай він поможе тобі по міста́х твоїх усіх! А де су́дді твої, що про них ти сказав: Дай нам царя та князі́в?

  14. Осія 13:11бл. 725 до н. е.

    Я тобі дав царя в Своїм гніві, і забрав у Своїй ре́вності.

  15. Осія 13:12бл. 725 до н. е.

    Провина Єфремова зв'я́зана, схо́ваний прогріх його.

  16. Осія 13:13бл. 725 до н. е.

    Болі, немов породі́ллі, наді́йдуть на нього. Не мудрий він син, бо інакше не був би так довго у ма́тернім ну́трі.

  17. Осія 13:14бл. 725 до н. е.

    З рук шеолу Я ви́куплю їх, від смерти їх ви́бавлю. Де, смерте, жа́ло твоє? Де, шео́ле, твоя перемо́га? Жаль схова́ється перед очима Моїми!

  18. Осія 13:15бл. 725 до н. е.

    Хоч він дає плід між брата́ми, але прийде вітер зо схо́ду, вітер Госпо́дній, що зі́йде з пустині, і всо́хне його джерело́, і пересо́хне крини́чка його, — понищить він скарб всіх коштовних рече́й!

  19. Осія 13:16бл. 725 до н. е.

    Samaria shall become desolate; for she hath rebelled against her God: they shall fall by the sword: their infants shall be dashed in pieces, and their women with child shall be ripped up.

  20. Осія 14:1бл. 725 до н. е.

    Завини́ть Самарі́я, бо стала уперта до Бога свого́, — поляжуть вони від меча! Порозби́вані будуть їхні діти, вагітні́ їхні розпо́роті будуть!

  21. Осія 14:2бл. 725 до н. е.

    Вернися, Ізраїлю, до Господа, Бога свого́, бо спіткну́вся ти через провину свою́!

  22. Осія 14:3бл. 725 до н. е.

    Візьміть із собою слова́, та й зверні́ться до Господа, до Нього промовте: „Прости́ нам усяку провину, та добре прийми, і ми принесе́мо у жертву плода́ своїх уст!

  23. Осія 14:4бл. 725 до н. е.

    Ашшу́р не спасе нас, не бу́демо їздити ми на коні́, і не скажемо вже чи́нові рук наших: боже наш, бо тільки Тобою помилуваний сирота́“.

  24. Осія 14:5бл. 725 до н. е.

    „Ворохо́бність їхню вилікую, доброві́льно любитиму їх, бо Мій гнів відверну́вся від нього.

  25. Осія 14:6бл. 725 до н. е.

    Я буду Ізраїлеві, як роса́, розцвіте́ він, неначе ліле́я, і пустить корі́ння своє, мов Ліва́н.