circa 800–400 BC

The Hebrew Prophets

God speaks through Isaiah, Jeremiah, and the minor prophets—calling Israel to repentance and foretelling the coming Messiah.

3,706 віршів · 14 книг охоплено

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
Фільтрувати за книгою
  1. Осія 14:7бл. 725 до н. е.

    Розійду́ться його пагінці́, і буде його пишнота́, мов оли́вне те дерево, а па́хощ його — мов Ліва́н.

  2. Осія 14:8бл. 725 до н. е.

    Наве́рнуться ті, що сиділи під ті́нню його́, збіжжя ожи́влять вони й зацвіту́ть, немов той виногра́д, будуть згадки про нього, немов про ліва́нське вино́.

  3. Осія 14:9бл. 725 до н. е.

    Єфрем, — що йому до бовва́нів іще? Я вислухав вже та побачив його, Я для нього немов кипари́с той зелений: з Мене зна́йдений бу́де твій плід“.

  4. Йоїл 1:1бл. 800 до н. е.

    Слово Господнє, що було до Йоі́ла, Петуїлового сина.

  5. Йоїл 1:2бл. 800 до н. е.

    „Послухайте це, ви старші́, і візьміть до вух, усі мешка́нці землі: чи бувало таке́ за днів ваших, або за днів ваших батьків?

  6. Йоїл 1:3бл. 800 до н. е.

    Оповіда́йте про це синам вашим, а ваші сини — своїм ді́тям, а їхні сини — поколі́нню насту́пному.

  7. Йоїл 1:4бл. 800 до н. е.

    „Що лишилось по гу́сені, — зже́рла те все сарана́, що ж зоста́лося по сарані́ — пожер ко́ник, а решту по ко́нику зжерла черва́“.

  8. Йоїл 1:5бл. 800 до н. е.

    Пробудіться, п'яни́ці, і плачте й ридайте за виногра́довим соком усі, хто вина напива́ється, бо ві́днятий він від уст ваших!

  9. Йоїл 1:6бл. 800 до н. е.

    Бо на Край Мій прийшов люд міцний й незчисле́нний, його зуби — як ле́в'ячі зуби, а па́ща його — як в леви́ці.

  10. Йоїл 1:7бл. 800 до н. е.

    Виноград Мій зробив він спусто́шенням, Моє ж фі́ґове дерево геть полама́в, доще́нту його оголи́в та й покинув, галу́зки його побіліли.

  11. Йоїл 1:8бл. 800 до н. е.

    Голоси́, як та дівчина, вере́тою опере́зана, за нарече́ним юна́цтва свого́.

  12. Йоїл 1:9бл. 800 до н. е.

    Жертва хлі́бна й жертва лита спини́лася в домі Господньому, впали в жало́бу священики, слу́ги Господні.

  13. Йоїл 1:10бл. 800 до н. е.

    Опусто́шене поле, упала в жало́бу земля, бо спусто́шене збіжжя, вино молоде пересо́хло, зів'я́ла оливка.

  14. Йоїл 1:11бл. 800 до н. е.

    Засоро́милися рільники́, голосили були виногра́дарі за пшеницю й ячмі́нь, бо ви́гинуло жниво поля.

  15. Йоїл 1:12бл. 800 до н. е.

    Усох виноград, а фіґа зів'я́ла, грана́тове дерево, й па́льма та яблуня, і повсиха́ли всі пі́льні дере́ва, бо Він висушив радість від лю́дських синів.

  16. Йоїл 1:13бл. 800 до н. е.

    Опережіться веретою, — і ридайте, священики, голосіть, слуги же́ртівника, входьте, ночуйте в вере́тах, служителі Бога мого́, — бо хлі́бна жертва і жертва та лита затри́мана бу́де від дому вашого Бога!

  17. Йоїл 1:14бл. 800 до н. е.

    Оголосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старши́х, всіх мешка́нців землі до дому Господа, вашого Бога, і кли́чте до Господа.

  18. Йоїл 1:15бл. 800 до н. е.

    Горе дневі тому́! Бо близьки́й день Господній, і при́йде він від Всемогу́тнього, мов те спусто́шення!

  19. Йоїл 1:16бл. 800 до н. е.

    Чи ж з-перед оче́й наших не відіймається ї́жа, з дому нашого Бога веселість та втіха?

  20. Йоїл 1:17бл. 800 до н. е.

    Поко́рчились зе́рна під своїми гру́дами, спорожні́ли комо́ри, поруйно́вані клу́ні, бо висохло збі́жжя.

  21. Йоїл 1:18бл. 800 до н. е.

    Як стогне това́р, поголо́мшені че́реди, — бо немає їм па́ші, ота́ри спусто́шені!

  22. Йоїл 1:19бл. 800 до н. е.

    До тебе я кли́чу, о Господи, пожер бо огонь пасови́ща пустині, а жар попали́в усі дере́ва на полі.

  23. Йоїл 1:20бл. 800 до н. е.

    Навіть пі́льна худо́ба пра́гне до Тебе, бо водні джере́ла посо́хли, огонь же поже́р пасови́ща пустині!

  24. Йоїл 2:1бл. 800 до н. е.

    Засурмі́ть на Сіоні в сурму́, здійміть крик на святій горі Моїй! Затремтіть, всі мешка́нці землі, бо прийшов день Госпо́дній, бо бли́зько вже він,

  25. Йоїл 2:2бл. 800 до н. е.

    день темно́ти та те́мряви, день хмари й імли́! Як несеться досві́тня зоря́ по гора́х, так наро́д цей великий й міцни́й. Такого, як він, не бувало відві́ку, і по ньому не бу́де вже більш аж до літ з роду в рід!