Біблійні вірші про Pride

І побачив Га́ман, що Мордеха́й не падає на коліна й не вклоняється йому́, — і Га́ман перепо́внився лю́тістю...

Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́!

„Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!

Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?

Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,

О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!

І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:

„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?

Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?

Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,

бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:

Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?

Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?

Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?

Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.

Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?

Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,

що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?

Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?

О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?

Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?

І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.

Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.

Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!