Біблійні вірші про Pride

¶ Thou hast rebuked the proud that are cursed, which do err from thy commandments.

¶ The proud have forged a lie against me: but I will keep thy precepts with my whole heart.

Their heart is as fat as grease; but I delight in thy law.

¶ Let the proud be ashamed; for they dealt perversely with me without a cause: but I will meditate in thy precepts.

Згадай, Господи, про Давида, про всі його му́ки,

Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!

з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.

Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:

очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,

Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.

Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!

Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.

Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.

Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.

Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.

Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.

Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.

Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.

Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.

Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.

Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.

Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.

Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.

Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!

Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.