Перейти до вмісту

circa AD 48–96

Letters to the Churches

Paul and other apostles write to strengthen, correct, and encourage the scattered churches across the Roman world.

2,767 віршів · 21 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. через чека́ння й надію мою, що я ні в чо́му не бу́ду посоро́млений, але ці́лою сміли́вістю, як за́вжди, так і тепер Христос буде звели́чений у тілі моїм, чи то життям, чи то смертю.

  2. Бо для мене життя — то Христос, а смерть — то надба́ння.

  3. А коли життя в тілі — то для мене плід ді́ла, то не знаю, що́ вибрати.

  4. Тягнуть мене одне й друге, хоч маю я бажа́ння померти та бути з Христом, бо це значно ліпше.

  5. А щоб полишатися в тілі, то це потрібніш ради вас.

  6. І оце знаю певно, що зали́шусь я, і пробува́тиму з вами всіма́ вам на ко́ристь та на ра́дощі в вірі,

  7. щоб ваша хвала́ через мене примно́жилася в Христі Ісусі, коли зно́ву прийду́ я до вас.

  8. Тільки живіть згідно з Христовою Єва́нгелією, щоб, — чи прийду́ я й побачу вас, чи й не бувши — почув я про вас, що ви стоїте́ в однім дусі, бо́рючись однодушно за віру єва́нгельську,

  9. і ні в чо́му не боячи́ся противників; це їм доказ загибелі, вам же спасі́ння. А це від Бога!

  10. Бо вчинено вам за Христа доброді́йство, — не тільки вірувати в Нього, але і страждати за Нього,

  11. маючи таку саму боротьбу́, яку ви бачили в мені, а тепер чуєте про мене.

  12. До филип'ян 2:1бл. 64 н. е.

    Отож, коли є в Христі яка заохо́та, коли є яка потіха любови, коли є яка спільно́та духа, коли є яке серце та милосердя,

  13. До филип'ян 2:2бл. 64 н. е.

    то допо́вніть радість мою: щоб ду́мали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!

  14. До филип'ян 2:3бл. 64 н. е.

    Не робіть нічого пі́дступом або з чванли́вости, але в покорі майте один о́дного за більшого від себе.

  15. До филип'ян 2:4бл. 64 н. е.

    Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.

  16. До филип'ян 2:5бл. 64 н. е.

    Нехай у вас будуть ті самі думки́, що й у Христі Ісусі!

  17. До филип'ян 2:6бл. 64 н. е.

    Він, бувши в Божій подо́бі, не вважав за захва́т бути Богові рівним,

  18. До филип'ян 2:7бл. 64 н. е.

    але Він ума́лив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до люди́ни; і подобою ставши, як люди́на,

  19. До филип'ян 2:8бл. 64 н. е.

    Він упоко́рив Себе, бувши слухня́ний аж до смерти, і то смерти хресної.

  20. До филип'ян 2:9бл. 64 н. е.

    Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я́, що вище над кожне ім'я́,

  21. щоб перед Ісусовим Ім'я́м вклонялося кожне коліно небесних, і зе́мних, і підзе́мних,

  22. і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос — то Госпо́дь, на славу Бога Отця!

  23. Отож, мої лю́бі, як ви за́вжди слухня́ні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо стра́хом і тремті́нням виконуйте своє спасі́ння.

  24. Бо то Бог викликає в вас і хоті́ння, і чин за доброю волею Своєю.

  25. Робіть усе без наріка́ння та сумніву,