Біблійні вірші про Psalms

їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,

що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!

Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —

нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,

бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!

Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!

А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!

¶ To the chief Musician, Altaschith, Michtam of David. Do ye indeed speak righteousness, O congregation? do ye judge uprightly, O ye sons of men?

Ви́зволь мене від моїх ворогі́в, о мій Боже, від напасникі́в моїх охорони́ Ти мене!

Ви́зволь мене від злочи́нців, і спаси мене від кровоже́рних,

бо ось причаї́лись на душу мою, на мене збираються сильні, — не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!

Без моєї провини вони он збігаються та готу́ються, — устань же назу́стріч мені та побач!

І Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже Ізраїлів, збудися, щоб покара́ти всіх поган, — і не помилуй ніко́го із зра́дників злих! Се́ла.

На́двечір вони поверта́ються, ски́глять, як пес, і перебігають по місту,

й ось слова виверга́ють уста́ми своїми, мечі в їхніх губах, — та хто це почує.

Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоро́миш!

Тверди́не моя, я Тебе пильнува́тиму, — бо Бог оборо́на моя!

Мій Бог, — Його милість мене попере́дила, Бог учинить мені, що побачу паді́ння своїх ворогів!

¶ To the chief Musician upon Shushaneduth, Michtam of David, to teach; when he strove with Aramnaharaim and with Aramzobah, when Joab returned, and smote of Edom in the valley of salt twelve thousand. O God, thou hast cast us off, thou hast scattered us, thou hast been displeased; O turn thyself to us again.

Вислухай, Боже, блага́ння моє, почуй же молитву мою, —

я кли́чу до Тебе від краю землі, коли серце моє омліва́є! На ске́лю, що вища від мене, мене попрова́дь,

бо для мене Ти став пристано́вищем, ба́штою сильною супроти ворога!

Хай я оселю́ся наві́ки в наме́ті Твоїм, в укритті́ Твоїх крил захова́юся, Се́ла,

бо Ти, Боже, почув обітниці мої, Ти дав спа́дщину тим, хто Йме́ння Твого боїться!

Царе́ві примно́ж дні до днів, продовж ро́ки йому — немов вічні віки́,