Перейти до вмісту

circa AD 48–96

Letters to the Churches

Paul and other apostles write to strengthen, correct, and encourage the scattered churches across the Roman world.

2,767 віршів · 21 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. До римлян 6:13бл. 60 н. е.

    і не віддавайте членів своїх гріхові за знаря́ддя неправедности, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші — Богові за знаря́ддя праведности.

  2. До римлян 6:14бл. 60 н. е.

    Бо хай гріх не панує над вами, — ви бо не під Законом, а під благода́ттю.

  3. До римлян 6:15бл. 60 н. е.

    Що ж? Чи бу́демо грішити, бо ми не під Законом, а під благода́ттю? Зо́всім ні!

  4. До римлян 6:16бл. 60 н. е.

    Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на по́слух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, — або гріха на смерть, або послуху на праведність?

  5. До римлян 6:17бл. 60 н. е.

    Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали́.

  6. До римлян 6:18бл. 60 н. е.

    А звільни́вшися від гріха́, стали рабами праведности.

  7. До римлян 6:19бл. 60 н. е.

    Говорю́ я по-лю́дському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечи́стості й беззако́нню на беззако́ння, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освя́чення.

  8. До римлян 6:20бл. 60 н. е.

    Бо коли були́ ви рабами гріха, то були вільні від праведности.

  9. До римлян 6:21бл. 60 н. е.

    Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх — то смерть.

  10. До римлян 6:22бл. 60 н. е.

    А тепер, звільни́вшися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець — життя вічне.

  11. До римлян 6:23бл. 60 н. е.

    Бо заплата за гріх — смерть, а дар Божий — вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!

  12. До римлян 7:1бл. 60 н. е.

    Чи ви не знаєте, браття, — бо говорю́ тим, хто знає Закона, — що Зако́н панує над люди́ною, поки вона живе?

  13. До римлян 7:2бл. 60 н. е.

    Бо замі́жня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.

  14. До римлян 7:3бл. 60 н. е.

    Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелю́бницею, якщо стане дружи́ною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Зако́ну, і не буде перелю́бницею, якщо стане за дружи́ну іншому чоловікові.

  15. До римлян 7:4бл. 60 н. е.

    Так, мої браття, і ви вмерли для Зако́ну через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскре́слому з мертвих, щоб прино́сити плід Богові.

  16. До римлян 7:5бл. 60 н. е.

    Бо коли ми жили за ті́лом, то при́страсті гріховні, що похо́дять від Закону, ді́яли в наших членах, щоб прино́сити плід смерти.

  17. До римлян 7:6бл. 60 н. е.

    А тепер ми звільни́лись від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обно́вленням духа, а не старістю букви.

  18. До римлян 7:7бл. 60 н. е.

    Що ж скажемо? Чи Зако́н — то гріх? Зо́всім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Зако́н, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: „Не пожада́й“.

  19. До римлян 7:8бл. 60 н. е.

    Але гріх, узявши при́від від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.

  20. До римлян 7:9бл. 60 н. е.

    А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,

  21. До римлян 7:10бл. 60 н. е.

    а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,

  22. До римлян 7:11бл. 60 н. е.

    бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертви́в.

  23. До римлян 7:12бл. 60 н. е.

    Тому́ то Зако́н святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.

  24. До римлян 7:13бл. 60 н. е.

    Тож чи добре стало мені смертю? Зо́всім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став мі́цно грі́шний через за́повідь.

  25. До римлян 7:14бл. 60 н. е.

    Бо ми знаємо, що Зако́н духовний, а я тіле́сний, про́даний під гріх.