Біблійні вірші про Wicked

Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:

пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —

на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.

Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.

Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.

Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.

Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...

Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.

Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.

Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.

Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.

У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.

На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...

Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“

то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?

Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,

проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?

Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:

його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...

Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.

Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!

Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,

над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —

то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!

Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.