Біблійні вірші про Wicked: Prayer of

І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, — та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.

Та Господь розгнівався на мене через вас, і не послухав мене. І сказав Господь до мене: „До́сить тобі, — не говори більше до Мене в цій справі!

Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!

Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?

Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає.

Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її.

They cried, but there was none to save them: even unto the LORD, but he answered them not.

If I regard iniquity in my heart, the Lord will not hear me:

Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!

І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!

Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.

Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,

тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —

Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.

Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.

Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.

Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.

Хто відхи́лює вухо своє, щоб не слухати Зако́на, то буде оги́дна й молитва того.

Коли ж руки свої простяга́єте, Я мру́жу від вас Свої очі! Навіть коли ви молитву примно́жуєте, Я не слухаю вас, — ваші руки напо́внені кро́в'ю.

Я не говорив в укритті́, на темному місці землі. Я не говорив до насі́ння Якова: Шукаєте да́рмо Мене! Я — Господь, — говорю́ справедливість, звіщаю правдиве!

бо то тільки пере́ступи ваші відді́лювали вас від вашого Бога, і ваші прови́ни хова́ли обличчя Його від вас, щоб Він не почув, —

Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я лихо на них наведу́, що вийти із нього не змо́жуть, і кли́кати бу́дуть до Мене, але не почую Я їх!

Як вони будуть по́стити, Я не послухаю їхніх блага́нь, а коли принесуть цілопа́лення й дар, Я їх не прийму́, — бо Я повигу́блюю всіх їх мечем, і голодом, і морови́цею!

І промовив до мене Господь: Якщо став би Мойсей й Самуїл перед лицем Моїм, — то душа Моя до наро́ду цього́ не звернулася б! Віджени їх із-перед Мого лиця, і нехай повихо́дять!

Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед во́рогом; поти́лицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього го́ря!“