Біблійні вірші про Wicked: Contrasted with the righteous

Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сиді́нні злорі́ків,

та в Зако́ні Господнім його насоло́да, і про Зако́н Його вдень та вночі він роздумує!

І він буде, як дерево, над во́дним потоком поса́джене, що ро́дить свій плід своєдчасно, і що листя не в'яне його, — і все́, що він чинить, — щасти́ться йому́!

Не так ті безбожні, — вони як полова, що вітер її розвіває!

Ось тому́ то не всто́ять безбожні на су́ді, ані грішники у зборі праведних, —

дорогу бо праведних знає Госпо́дь, а дорога безбожних загине!

тим, хто говорить: „Своїм язиком будем си́льні, наші уста при нас, — хто ж буде нам пан?“

І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!

Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.

Госпо́дь ра́ду пога́нів пони́щить, поні́вечить ми́слі наро́дів,

Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“

Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,

бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!

А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.

Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.

Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,

Mark the perfect man, and behold the upright: for the end of that man is peace.

But the transgressors shall be destroyed together: the end of the wicked shall be cut off.

Боже, Ти знаєш глупо́ту мою, а гріхі́ мої перед Тобою не схо́вані!

На́що, Боже, наза́вжди Ти нас опусти́в, чогорозпали́вся Твій гнів на отару Твого пасови́ська?

Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —

підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!

Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —

виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.

А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,