Біблійні вірші про Wicked

Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!

„Бог ховає синам його кривду Свою“ — та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!

Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!

Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?

Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,

діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.

А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,

та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.

Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.

Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?

Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:

що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!

Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?

І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.

Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.

Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!

Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.

Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.

Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.

І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —

і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!

Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —

будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.

А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.