Біблійні вірші про Wicked

Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —

на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:

Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!

Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.

Хто чистого ви́вести може з нечистого? Ані один!

що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.

Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.

Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.

Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.

Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,

бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,

проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.

Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,

і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.

Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.

Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.

Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —

вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!

Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —

бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:

він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.

Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:

його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,

стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!