- English
- King James KJV
- Complete Jewish CJB
- World English WEBM
- Berean Standard BSB
- American Standard ASV
- Geneva GNV
- Young's Literal YLT
- Douay-Rheims DRC
- International
- Shqip ALB
- العربية SVD
- বাংলা BN-IRV
- မြန်မာ Judson
- 简体文 CUV-S
- 繁體中文 CUV-T
- Čeština BKR
- Nederlands STVE
- Français LSG
- Deutsch SCH
- Ελληνικά Vamvas
- ગુજરાતી GU-IRV
- Hausa HCB
- עברית Hebrew
- हिन्दी HCV
- Magyar KAROLI
- Bahasa Indonesia INDO-TB
- Italiano Diodati
- 日本語 Kougo
- 한국어 Korean
- മലയാളം MAL
- मराठी MRCV
- Norsk DNB
- فارسی OPV
- Polski BG
- Português Almeida
- Română Cornilescu
- Русский Synodal
- Español RVG
- Kiswahili Neno
- Svenska SV1917
- Tagalog TAG-ADB
- தமிழ் TCV
- తెలుగు TSA
- ภาษาไทย THAI-KJV
- Українська Ohienko
- Tiếng Việt CADMAN
- Yorùbá YCB
Біблійні вірші про Strife
Ключові біблійні вірші
очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
Не кажи: „Надолу́жу я зло!“ — май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?
Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове: