Біблійні вірші про Strife: General references

І промовив до Лота Аврам: „Нехай сварки не буде між мною та між тобою, і поміж пастухами моїми та поміж пастухами твоїми, бо близька́ ми рідня.

І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: „Не сваріться в дорозі!“

Як я сам понесу тяготу́ вашу, і тяга́р ваш, і ваші супере́чки?

Thou shalt hide them in the secret of thy presence from the pride of man: thou shalt keep them secretly in a pavilion from the strife of tongues.

Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй?

На сві́дчення в Йо́сипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:

Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.

Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,

він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,

в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —

Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:

очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,

серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,

сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!

Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.

Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.

Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.

Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.

Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.

Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!

Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.

Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.

Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.

Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.