Біблійні вірші про Select Readings

І цар вернувся з палацового са́ду до дому пиття́ вина, а Гаман припав до ліжка, що на ньому була Есте́р. І цар сказав: „Чи хочеш також збезче́стити царицю в мене в домі?“ Як тільки це слово вийшло з царевих уст, то закрили Гаманове обличчя...

І сказав Харвона, один з е́внухів перед царевим обличчям: „Та ось ши́бениця, яку зробив Га́ман для Мордехая, що говорив добре на царя, яка стоїть у Гамановому домі, висока на п'ятдеся́т ліктів“. І сказав цар: „Пові́сьте його на ній!“

І пові́сили Га́мана на ши́бениці, яку він пригото́вив був для Мордехая, а лютість царе́ва втихла.

Люди́на, що від жінки наро́джена, короткоде́нна та повна печа́лями:

вона виходить, як квітка — й зів'я́не, і втікає, мов тінь, — і не зостається.

І на такого Ти очі Свої відкрива́єш, і водиш на суд із Собою його́!

Хто чистого ви́вести може з нечистого? Ані один!

Якщо ви́значені його дні, число його місяців — в Тебе, якщо Ти призна́чив для нього мету́, що її не пере́йде, —

відвернися від нього — і він заспоко́їться, і буде він тішитися своїм днем, як той на́ймит.

Бо дерево має наді́ю: якщо буде стя́те, то силу отримає зно́ву, і па́рост його не загине;

якщо постарі́є в землі його корінь і в по́росі вмре його пень,

то від во́дного за́паху знов зацвіте́, і пу́стить галу́ззя, немов саджане́ць!

А помре чоловік — і зникає, а сконає люди́на — то де ж вона є?

Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,

залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.

Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:

ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.

Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,

місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.

Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,

не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.

Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,

пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!

Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.

Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?