Біблійні вірші про Select Readings

Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.

Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“ і море звіщає: „Вона не зо мною!“

Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.

Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.

Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.

Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!

Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.

А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?

Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.

Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!

Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!

Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.

Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,

коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,

тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!

І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“

Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сиді́нні злорі́ків,

та в Зако́ні Господнім його насоло́да, і про Зако́н Його вдень та вночі він роздумує!

І він буде, як дерево, над во́дним потоком поса́джене, що ро́дить свій плід своєдчасно, і що листя не в'яне його, — і все́, що він чинить, — щасти́ться йому́!

Не так ті безбожні, — вони як полова, що вітер її розвіває!

Ось тому́ то не всто́ять безбожні на су́ді, ані грішники у зборі праведних, —

дорогу бо праведних знає Госпо́дь, а дорога безбожних загине!

Чого то племе́на бунтують, а наро́ди задумують ма́рне?

Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця:

„Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та!