Біблійні вірші про Select Readings: The brevity of life

Люди́на, що від жінки наро́джена, короткоде́нна та повна печа́лями:

вона виходить, як квітка — й зів'я́не, і втікає, мов тінь, — і не зостається.

І на такого Ти очі Свої відкрива́єш, і водиш на суд із Собою його́!

Хто чистого ви́вести може з нечистого? Ані один!

Якщо ви́значені його дні, число його місяців — в Тебе, якщо Ти призна́чив для нього мету́, що її не пере́йде, —

відвернися від нього — і він заспоко́їться, і буде він тішитися своїм днем, як той на́ймит.

Бо дерево має наді́ю: якщо буде стя́те, то силу отримає зно́ву, і па́рост його не загине;

якщо постарі́є в землі його корінь і в по́росі вмре його пень,

то від во́дного за́паху знов зацвіте́, і пу́стить галу́ззя, немов саджане́ць!

А помре чоловік — і зникає, а сконає люди́на — то де ж вона є?