Біблійні вірші про Select Readings: The majesty of God

Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;

і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;

на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.

Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.

Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,

і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.

І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“

Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“

Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Се́ла. Ве́лич Його́ вкрила небо, і слави Його́ стала повна земля!

А сяйво було́, наче со́няшне світло, промі́ння при боці у Нього, і там укриття́ Його поту́ги.

Перед обличчям Його́ морови́ця іде, а по сто́пах Його пнеться по́лум'я.

Став, — і землю Він змі́ряв, поглянув — і наро́ди затряс, — і попа́дали го́ри дові́чні, вікові́ похили́лись узгі́р'я. Путі Його вічні.

Я бачив наме́ти Куша́на під кривдою, тремтять покрива́ла мідія́нського кра́ю.

Чи на рі́ки, о Господи, Ти запала́в, чи на рі́ки Твій гнів? Чи Твоє пересе́рдя на море, що їздиш на ко́нях Своїх, на спасе́нних Своїх колесни́цях?

Лук твій голий, наги́й, напо́внений стріл сагайда́к. Се́ла. Ти рі́чками землю розсі́к.

Тебе вгледівши, го́ри дрижали, водяна́ течія́ потекла́, безо́дня свій голос дала́, зняла ви́соко руки свої.

Сонце й місяць спини́лися в мешка́нні своє́му при світлі Твоїх стріл, що літають при ся́йві блискучого спи́са Твого́.

У лю́ті ступав Ти землею, у гніві людей молоти́в.

Ти вийшов спасти Свій наро́д, спасти Помазанця Свого́. Ти з дому безбожного го́лову збив, обнажи́в Ти основу по шию. Се́ла.