Біблійні вірші про Afflictions and Adversities

Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!

Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!

Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!

А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!

А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,

„Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,

Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі́, і пробува́в, немов цар той у ві́йську, коли тішить засму́чених він!

бо Він розв'яза́в мого пояса й мучить мене, то й вони ось вузде́чку із себе відкинули перед обличчям моїм.

Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, —

чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся?

Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, —

хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана!

Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,

Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,

і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди.

І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком.

Господь — то мій Па́стир, тому́в недоста́тку не буду, —

на пасови́ськах зелених осе́лить мене́, на тихую воду мене запрова́дить!

У кого́ чисті руки та щиреє серце, і хто не нахиля́в на марно́ту своєї душі, і хто не присягав на обма́ну,

бо вони не вдивля́ються в чинність Господню й діла́ Його рук, — нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!

Благослове́нний Господь, — бо Він почув голос блага́ння мого!

Ти ви́тягнеш з па́стки мене, що на мене тає́мно поста́вили, — бо Ти сила моя!

Ти покро́ва моя, Ти від у́тиску бу́деш мене стерегти́, Ти обго́рнеш мене радістю спасі́ння! Се́ла. 8 „Я зроблю́ тебе мудрим, і буду навчати тебе у доро́зі, якою ти будеш ходи́ти, Я дам тобі раду, Моє око вважає на те́бе!

Нехай засоро́мляться й будуть пога́ньблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоро́мляться ті, хто лихо мені замишляє.

Нехай з мене не ті́шаться ті, хто ворогує на мене безви́нно, нехай ті не морга́ють очима, хто мене без причини нена́видить,