- English
- King James KJV
- Complete Jewish CJB
- World English WEBM
- Berean Standard BSB
- American Standard ASV
- Geneva GNV
- Young's Literal YLT
- Douay-Rheims DRC
- International
- Shqip ALB
- العربية SVD
- বাংলা BN-IRV
- မြန်မာ Judson
- 简体文 CUV-S
- 繁體中文 CUV-T
- Čeština BKR
- Nederlands STVE
- Français LSG
- Deutsch SCH
- Ελληνικά Vamvas
- ગુજરાતી GU-IRV
- Hausa HCB
- עברית Hebrew
- हिन्दी HCV
- Magyar KAROLI
- Bahasa Indonesia INDO-TB
- Italiano Diodati
- 日本語 Kougo
- 한국어 Korean
- മലയാളം MAL
- मराठी MRCV
- Norsk DNB
- فارسی OPV
- Polski BG
- Português Almeida
- Română Cornilescu
- Русский Synodal
- Español RVG
- Kiswahili Neno
- Svenska SV1917
- Tagalog TAG-ADB
- தமிழ் TCV
- తెలుగు TSA
- ภาษาไทย THAI-KJV
- Українська Ohienko
- Tiếng Việt CADMAN
- Yorùbá YCB
circa 605–538 BC
The Babylonian Exile
Jerusalem falls and the temple burns; Ezekiel and Daniel minister among the exiles as Lamentations mourns the city's ruin.
Вірші цього періоду
- Плач Єремії 3:57бл. 588 до н. е.
Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“
- Плач Єремії 3:58бл. 588 до н. е.
За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
- Плач Єремії 3:59бл. 588 до н. е.
Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!
- Плач Єремії 3:60бл. 588 до н. е.
Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,
- Плач Єремії 3:61бл. 588 до н. е.
Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,
- Плач Єремії 3:62бл. 588 до н. е.
мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.
- Плач Єремії 3:63бл. 588 до н. е.
Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!
- Плач Єремії 3:64бл. 588 до н. е.
Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
- Плач Єремії 3:65бл. 588 до н. е.
Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!
- Плач Єремії 3:66бл. 588 до н. е.
Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!
- Плач Єремії 4:1бл. 588 до н. е.
Як поте́мніло золото, як відмінилося щире те золото добре, як на ро́зі всіх вулиць камі́ння святе порозки́дане!
- Плач Єремії 4:2бл. 588 до н. е.
Кошто́вні сіонські сини, щирим золотом важені, як тепер ось за гли́няний по́суд полі́чені, за чин рук ганча́рських!
- Плач Єремії 4:3бл. 588 до н. е.
На́віть шакали витя́гують пе́рса, годують своїх молодя́т, а до́ня народу мого жорсто́ка, мов струсі в пустині:
- Плач Єремії 4:4бл. 588 до н. е.
язик сосунця́ до його піднебі́ння від спра́ги прилип. Хліба жадають собі немовля́та, — й немає ніко́го, хто б їм відломи́в.
- Плач Єремії 4:5бл. 588 до н. е.
Ті, що їли присма́ки, — на вулицях з голоду мліють; ті, що ви́плекані на пурпу́рі, — тепер смітники́ обійма́ють.
- Плач Єремії 4:6бл. 588 до н. е.
І більшою стала вина доньки люду мого́ за про́гріх Содо́му, що був переве́рнений вмить, — і не торка́лися руки до нього.
- Плач Єремії 4:7бл. 588 до н. е.
Її можновла́дці чистіші від снігу були́, біліші від молока, їхнє тіло червоне, мов пе́рли, їхній вигляд — сапфі́р, —
- Плач Єремії 4:8бл. 588 до н. е.
а тепер їхній вигляд чорніший за са́жу, не розпізнаю́ть їх на вулицях, їхня шкіра стягнулась на їхній кості́, зробилась сухою, як дерево.
- Плач Єремії 4:9бл. 588 до н. е.
Забитим мечем стало ліпше, ніж повби́ваним голодом, що гинуть проко́лені, за браком плоді́в польови́х.
- Плач Єремії 4:10бл. 588 до н. е.
Руки жінок милосе́рдних варили своїх діточо́к, які стали пожи́вою їм під час руйнува́ння дочки́ мого лю́ду.
- Плач Єремії 4:11бл. 588 до н. е.
Закінчи́в Господь лю́тість Свою, вилив жар Свого гніву, — і запали́в на Сіоні огонь, і поже́р він осно́ви його́!
- Плач Єремії 4:12бл. 588 до н. е.
Не вірили зе́мні царі та всі ме́шканці ці́лого світу, що вві́йде противник та ворог до брам Єрусалиму.
- Плач Єремії 4:13бл. 588 до н. е.
Усе ста́лося це за провини пророків його́, за неправду свяще́нства його, що кров праведників серед нього лили́.
- Плач Єремії 4:14бл. 588 до н. е.
По вулицях бродять, немов ті сліпці́, поплямо́вані кров'ю, так що люди не можуть діткну́тись до о́дягу їхнього.
- Плач Єремії 4:15бл. 588 до н. е.
„Уступі́ться, нечисті!“ кричали до них, „уступі́ться, збо́чуйте, не дото́ркуйтеся!“ І повтікали вони й мандрува́ли, і казали між лю́дьми: „Ме́шкати в нас більш не бу́дуть!“