- English
- King James KJV
- Complete Jewish CJB
- World English WEBM
- Berean Standard BSB
- American Standard ASV
- Geneva GNV
- Young's Literal YLT
- Douay-Rheims DRC
- International
- Shqip ALB
- العربية SVD
- বাংলা BN-IRV
- မြန်မာ Judson
- 简体文 CUV-S
- 繁體中文 CUV-T
- Čeština BKR
- Nederlands STVE
- Français LSG
- Deutsch SCH
- Ελληνικά Vamvas
- ગુજરાતી GU-IRV
- Hausa HCB
- עברית Hebrew
- हिन्दी HCV
- Magyar KAROLI
- Bahasa Indonesia INDO-TB
- Italiano Diodati
- 日本語 Kougo
- 한국어 Korean
- മലയാളം MAL
- मराठी MRCV
- Norsk DNB
- فارسی OPV
- Polski BG
- Português Almeida
- Română Cornilescu
- Русский Synodal
- Español RVG
- Kiswahili Neno
- Svenska SV1917
- Tagalog TAG-ADB
- தமிழ் TCV
- తెలుగు TSA
- ภาษาไทย THAI-KJV
- Українська Ohienko
- Tiếng Việt CADMAN
- Yorùbá YCB
circa AD 48–96
Letters to the Churches
Paul and other apostles write to strengthen, correct, and encourage the scattered churches across the Roman world.
Вірші цього періоду
- 1 до коринтян 3:21бл. 59 н. е.
Тож нехай ніхто не хва́литься людьми́, бо все ваше:
- 1 до коринтян 3:22бл. 59 н. е.
чи Павло, чи Аполло́с, чи Ки́фа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи тепе́рішнє, чи майбутнє — усе ваше,
- 1 до коринтян 3:23бл. 59 н. е.
ви ж Христові, а Христос — Божий!
- 1 до коринтян 4:1бл. 59 н. е.
Нехай кожен нас так уважає, якби служи́телів Христових і доморя́дників Божих таємни́ць;
- 1 до коринтян 4:2бл. 59 н. е.
а що́ ще шукається в доморя́дниках, — щоб кожен був зна́йдений вірним.
- 1 до коринтян 4:3бл. 59 н. е.
А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд лю́дський, бо я й сам не суджу́ себе.
- 1 до коринтян 4:4бл. 59 н. е.
Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не випра́вдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Госпо́дь.
- 1 до коринтян 4:5бл. 59 н. е.
Тому́ не судіть передчасно нічо́го, аж поки не при́йде Госпо́дь, що й ви́світлить таємниці те́мряви та виявить за́думи серде́ць, і тоді кожному бу́де похвала́ від Бога.
- 1 до коринтян 4:6бл. 59 н. е.
Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполло́са ради вас, щоб від нас ви навчилися ду́мати „не більш, як написано“, щоб ви не чва́нились один за о́дним перед іншим.
- 1 до коринтян 4:7бл. 59 н. е.
Хто бо тебе вирізня́є? Що́ ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чва́нишся, ніби не взяв?
- 1 до коринтян 4:8бл. 59 н. е.
Ви вже нагодовані, ви вже збагати́лися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царюва́ти, щоб і ми царювали з вами!
- 1 до коринтян 4:9бл. 59 н. е.
Бо я ду́маю, що Бог нас, апо́столів, поставив за найоста́нніших, мов на смерть засу́джених, бо ми стали диво́вищем світові, — і ангола́м, і лю́дям.
- 1 до коринтян 4:10бл. 59 н. е.
Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні́; ви славні, а ми безчесні!
- 1 до коринтян 4:11бл. 59 н. е.
Ми до цього ча́су і голодуємо, і пра́гнемо, і нагі́ ми, і като́вані, і тиняємось,
- 1 до коринтян 4:12бл. 59 н. е.
і тру́димось, працюючи своїми руками. Коли нас лихосло́влять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми те́рпимо;
- 1 до коринтян 4:13бл. 59 н. е.
як лають, ми молимось; ми стали, як сміття́ те для світу, аж досі ми всім, як ті ви́кидки!
- 1 до коринтян 4:14бл. 59 н. е.
Не пишу́ це для то́го, щоб вас осоро́мити, але остерігаю, як своїх лю́бих дітей.
- 1 до коринтян 4:15бл. 59 н. е.
Бо хоч би ви мали десять тисяч наста́вників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Єва́нгелію.
- 1 до коринтян 4:16бл. 59 н. е.
Тож благаю я вас: будьте наслі́дувачами мене!
- 1 до коринтян 4:17бл. 59 н. е.
Для цього послав я до вас Тимофі́я, що для мене улю́блений і вірний син у Господі, — він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.
- 1 до коринтян 4:18бл. 59 н. е.
Деякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас.
- 1 до коринтян 4:19бл. 59 н. е.
Та неба́вом прийду́ до вас, як захоче Господь, і пізна́ю не слово згорділих, але силу.
- 1 до коринтян 4:20бл. 59 н. е.
Бо Царство Боже не в слові, а в силі.
- 1 до коринтян 4:21бл. 59 н. е.
Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом ла́гідности?
- 1 до коринтян 5:1бл. 59 н. е.
Всюди чути, що між вами пере́люб, і то такий пере́люб, який і між поганами незна́ний, — що хтось має за дружи́ну собі дружину ба́тькову.