Перейти до вмісту

circa AD 48–96

Letters to the Churches

Paul and other apostles write to strengthen, correct, and encourage the scattered churches across the Roman world.

2,767 віршів · 21 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. 2 Петрове 2:6бл. 66 н. е.

    і міста́ Содо́м і Гомо́рру спопели́в, засудивши на зни́щення, і дав при́клада для майбутніх безбожників,

  2. 2 Петрове 2:7бл. 66 н. е.

    а врятував праведного Ло́та, змученого поводженням розпусних людей, —

  3. 2 Петрове 2:8бл. 66 н. е.

    бо цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, ба́чачи й чуючи вчинки безбожні, —

  4. 2 Петрове 2:9бл. 66 н. е.

    то вміє Господь рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари,

  5. 2 Петрове 2:10бл. 66 н. е.

    а надто тих, хто ходить за нечистими пожадли́востями тіла та погорджує вла́дою; зухвалі свавільці, що не бояться зневажати слави,

  6. 2 Петрове 2:11бл. 66 н. е.

    хоч анголи́, бувши міццю та силою більші за них, не несуть до Господа знева́жливого суду на них.

  7. 2 Петрове 2:12бл. 66 н. е.

    Вони, немов звірина́ нерозумна, зроджена природою на зло́влення та загибіль, зневажають те, чого не розуміють, і в тлінні своїм будуть знищені,

  8. 2 Петрове 2:13бл. 66 н. е.

    і при́ймуть запла́ту за лихі вчинки. Вони повсякденну розпусту вважають за ро́зкіш; самі бруд та неслава, вони насолоджуються своїми оманами, бенкету́ючи з вами.

  9. 2 Петрове 2:14бл. 66 н. е.

    Їхні очі напо́внені пере́любом та гріхом безупинним; вони зва́блюють душі незмі́цнені; вони, діти прокляття, мають серце, привче́не до заже́рливости.

  10. 2 Петрове 2:15бл. 66 н. е.

    Вони покинули про́сту дорогу та й заблудили, і пішли слідо́м за Валаа́мом Бео́ровим, що полюбив нагороду несправедливости,

  11. 2 Петрове 2:16бл. 66 н. е.

    але був докорений у своїм беззако́нні: німа під'яре́мна ослиця проговорила лю́дським голосом, та й бе́зум пророка спинила.

  12. 2 Петрове 2:17бл. 66 н. е.

    Вони — джере́ла безводні, хмари, бурею гнані; для них пригото́ваний мо́рок те́мряви!

  13. 2 Петрове 2:18бл. 66 н. е.

    Бо, висло́влюючи марне́ базі́кання, вони зваблюють пожадливістю ті́ла й розпустою тих, хто ледве втік від тих, хто живе в розпусті.

  14. 2 Петрове 2:19бл. 66 н. е.

    Вони волю обіцюють їм, самі бувши рабами тління. Бо хто ким переможений, той тому й раб.

  15. 2 Петрове 2:20бл. 66 н. е.

    Бо коли хто втече від нечистости світу через пізна́ння Господа й Спасителя Ісуса Христа, а пото́му знов заплутуються ними та перемагаються, — то останнє буває для них гірше першого.

  16. 2 Петрове 2:21бл. 66 н. е.

    Бо краще було б не пізнати їм дороги праведности, аніж, пізнавши, вернутись назад від пере́даної їм святої заповіді!

  17. 2 Петрове 2:22бл. 66 н. е.

    Бо їм трапилося за правдивою при́казкою: „Вертається пес до своєї блюво́тини“, та: „Помита свиня йде валятися в калюжу“.

  18. 2 Петрове 3:1бл. 66 н. е.

    Це вже другого листа пишу́ я до вас, улюблені. У них нага́дуванням я буджу́ вашу чисту думку,

  19. 2 Петрове 3:2бл. 66 н. е.

    щоб ви пам'ятали слова́, що святі пророки давніше звістили їх вам, і заповідь Господа й Спасителя, що оде́ржали через ваших апо́столів.

  20. 2 Петрове 3:3бл. 66 н. е.

    Насампере́д знайте оце, що в останні дні при́йдуть із на́смішками глузії́, що ходитимуть за своїми пожадливостями,

  21. 2 Петрове 3:4бл. 66 н. е.

    та й скажуть: „Де обі́тниця Його прихо́ду? Бо від того ча́су, як позасинали наші батьки, усе залиша́ється так від поча́тку творі́ння“.

  22. 2 Петрове 3:5бл. 66 н. е.

    Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напоча́тку, а земля із води та водою скла́дена словом Божим,

  23. 2 Петрове 3:6бл. 66 н. е.

    тому́ тодішній світ, водою пото́плений, згинув.

  24. 2 Петрове 3:7бл. 66 н. е.

    А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей.

  25. 2 Петрове 3:8бл. 66 н. е.

    Нехай же одне це не буде заховане від вас, улю́блені, що в Господа один день — немов тисяча ро́ків, а тисяча ро́ків — немов один день!