Біблійні вірші про Holy Land

І зі́йде границя від Шефаму до Рівли, на схід Аіну. І зі́йде границя, і ді́йде на беріг Кінеретського моря на схід.

І зі́йде границя до Йорда́ну, і будуть її ви́ходи — море Солоне. Це буде для вас край по його границях навко́ло“.

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

„Оце імена́ тих мужів, що поділять для вас той край на спа́док: священик Елеазар та Ісус, син Навинів,

та ві́зьмете по одно́му князеві з племени, щоб поділити той край на власність.

А оце ймення тих мужів: для Юдиного племени — Калев, син Єфуннеїв;

а для племени Симео́нових синів — Шемуїл, син Аммігудів;

а для племени Веніями́нового — Елідад, син Кіслонів;

для племени Да́нових синів — князь Буккі, син Йоґліїв.

для Йо́сипових синів, для племени синів Манасіїних — князь Ханніїл, син Ефодів;

а для племени Єфре́мових синів — князь Кемуїл, син Шіфтанів;

а для племени Завуло́нових синів — князь Еліцафан, син Парнахів;

а для племени Іссаха́рових синів — князь Палтіїл, син Аззана;

а для племени Аси́рових синів — князь Ахігуд, син Шеломіїв;

а для племени синів Нефтали́мових — князь Педаїл, син Аммігудів.

Оце ті, кому наказав Господь поділити ханаанський Край на спа́дщину для Ізраїлевих синів.

бо Господь, Бог твій, уводить тебе до кра́ю хорошого, до краю водних пото́ків, джере́л та безо́день, що виходять у долині й на горі,

до кра́ю пшениці, й ячме́ню, і винограду, і фіґи, і грана́ту, до краю оли́вкового де́рева та меду,

до кра́ю, де подостатком будеш їсти хліб, де не забракне нічого, до кра́ю, що каміння його — залізо, а з його гір добуватимеш мідь.

Бо цей край, куди входиш ти заволодіти ним, він не такий, як єгипетський край, звідки вийшли ви, де ти засієш було насіння своє й полива́єш працею ніг своїх, як горо́д варивни́й.

А цей край, куди ви перехо́дите посісти його, то край гір та долин, — із небесного дощу́ він напо́юється.

край, що про нього дбає Господь, Бог твій, за́вжди на ньому очі Господа, Бога твого, від поча́тку року аж до кінця року.

Бо якщо будете ви конче виконувати всі ті заповіді, що я наказав вам чинити їх, — щоб любити Господа, Бога свого, щоб ходити всіма́ доро́гами Його, і щоб горну́тись до Нього, —

то Господь вижене всі ті народи перед вами, і ви посядете народи більші й міцніші від вас.

Кожне місце, що на нього ступить ваша нога, буде ваше. Від пустині й Ливану, від Річки, річки Ефра́ту й аж до моря Оста́ннього буде ваша границя.