Перейти до вмісту

circa 800–400 BC

The Hebrew Prophets

God speaks through Isaiah, Jeremiah, and the minor prophets—calling Israel to repentance and foretelling the coming Messiah.

3,706 віршів · 14 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. Ісая 37:28бл. 710 до н. е.

    І сиді́ння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Ме́не обу́рення.

  2. Ісая 37:29бл. 710 до н. е.

    За твоє проти Ме́не обу́рення, що горди́ня твоя надійшла до вух Моїх, то на ні́здрі твої Я сере́жку приві́шу, а вуди́ло Моє — в твої у́ста, і тебе поверну́ Я тією дорогою, якою прийшов ти!

  3. Ісая 37:30бл. 710 до н. е.

    А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосі́йне, а другого року саморо́сле, а третього року — сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід.

  4. Ісая 37:31бл. 710 до н. е.

    А врято́ване Юдиного дому, що лишилося, пу́стить корі́ння додо́лу, і свого плода́ дасть уго́ру.

  5. Ісая 37:32бл. 710 до н. е.

    Бо з Єрусалиму ви́йде позостале, а рештки — з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це.

  6. Ісая 37:33бл. 710 до н. е.

    Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не вві́йде до міста цього́, і туди він не кине стріли́, і щито́м її не попере́дить, і ва́ла на нього не ви́сипле.

  7. Ісая 37:34бл. 710 до н. е.

    Якою дорогою при́йде, то нею й пове́рнеться, у місто ж оце він не вві́йде, — говорить Господь!

  8. Ісая 37:35бл. 710 до н. е.

    І це місто Я обороню́ на спасі́ння його ради Себе та ради Давида, Мого раба!“

  9. Ісая 37:36бл. 710 до н. е.

    І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському табо́рі сто й вісімдеся́т і п'ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось — усі тіла́ ме́ртві.

  10. Ісая 37:37бл. 710 до н. е.

    А Санхері́в, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневі́ї.

  11. Ісая 37:38бл. 710 до н. е.

    І сталося, коли він молився в домі Нісхора, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до кра́ю Арарат. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.

  12. Ісая 38:1бл. 718 до н. е.

    Тими днями смерте́льно захворі́в був Єзекі́я. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: „Так сказав Господь: Заряди́ своєму до́мові, бо ти вмираєш і не будеш жити“.

  13. Ісая 38:2бл. 718 до н. е.

    І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа,

  14. Ісая 38:3бл. 718 до н. е.

    та й сказав: „О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в оча́х Твоїх!“ І заплакав Єзекія ревним плачем!

  15. Ісая 38:4бл. 718 до н. е.

    І було Господнє слово до Ісаї, говорячи:

  16. Ісая 38:5бл. 718 до н. е.

    „Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу́ твою ! Ось Я додаю до днів твоїх п'ятнадцять літ,

  17. Ісая 38:6бл. 718 до н. е.

    і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто.

  18. Ісая 38:7бл. 718 до н. е.

    І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив:

  19. Ісая 38:8бл. 718 до н. е.

    ось я вертаю тінь ступеня́, що від сонця зійшла на ступе́ні Ахазові, назад на десять ступені́в“. І вернулося сонце на десять ступені́в тими ступе́нями, якими зійшло було.

  20. Ісая 38:9бл. 718 до н. е.

    Ось писа́ння Єзекії, Юдиного царя, коли він був захво́рів та видужав з своєї хвороби:

  21. Ісая 38:10бл. 718 до н. е.

    „Я сказав був: Опі́вдні днів своїх відійду́ до шео́лових брам, решти ро́ків своїх я не ма́тиму.

  22. Ісая 38:11бл. 718 до н. е.

    Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в кра́ї живих, уже між мешка́нцями царства померлих не побачу люди́ни.

  23. Ісая 38:12бл. 718 до н. е.

    Домі́вка моя вже розі́брана, і від мене віді́брана, немов той пасту́ший наме́т; я життя своє зви́нув, мов ткач, — від осно́ви мене Він віді́рве, покі́нчить мене з дня до ночі.

  24. Ісая 38:13бл. 718 до н. е.

    Я кричав аж до ра́нку... Він, як лев, поторо́щить всі кості мої, з дня до ночі покі́нчить зо мною...

  25. Ісая 38:14бл. 718 до н. е.

    Пищу́ я, мов ла́стівка чи жураве́ль, воркочу́, мов той голуб; зани́діли очі мої, визираючи до високо́сти. Господи, прича́влений я, — поручися за мене!