Перейти до вмісту

circa 800–400 BC

The Hebrew Prophets

God speaks through Isaiah, Jeremiah, and the minor prophets—calling Israel to repentance and foretelling the coming Messiah.

3,706 віршів · 14 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. Ісая 38:15бл. 718 до н. е.

    Що маю сказати? А що Він сказав був мені, те й вчинив. Тихо змандру́ю всі лі́та свої через гі́ркість моєї душі!

  2. Ісая 38:16бл. 718 до н. е.

    Господи, на них, на словах Твоїх, жи́тимуть люди, і в усьо́му цьому́ життя моєї душі, — уздоро́в же мене й оживи́ Ти мене!

  3. Ісая 38:17бл. 718 до н. е.

    Ось терпі́ння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гро́бу гниття́ мою душу, бо Ти кинув за спи́ну Свою всі гріхи мої,

  4. Ісая 38:18бл. 718 до н. е.

    бо не буде ж шео́л прославля́ти Тебе, смерть не буде Тебе вихваля́ти. Не мають надії на правду Твою ті, хто схо́дить до гро́бу.

  5. Ісая 38:19бл. 718 до н. е.

    Живий, тільки живий — Тебе сла́вити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголо́сить про правду Твою!

  6. Ісая 38:20бл. 718 до н. е.

    Господь на спасі́ння мені, і ми будем співати пісноспі́ви свої у домі Господнім по всі́ дні мого життя!“

  7. Ісая 38:21бл. 718 до н. е.

    А Ісая сказав: „Нехай ві́зьмуть грудку фіґ, і нехай розітру́ть на тому гнояку́, — і видужає!

  8. Ісая 38:22бл. 718 до н. е.

    А Єзекія промовив: „Який знак, що я ввійду́ до Господнього дому?

  9. Ісая 39:1бл. 712 до н. е.

    Того ча́су послав Меродах-Бал'адан, син Бал'аданів, вавилонський цар, листи та дару́нка до Єзекії, бо прочув був, що той захво́рів та ви́дужав.

  10. Ісая 39:2бл. 712 до н. е.

    І радів ними Єзекія, і показав їм скарбни́цю свою, — срібло, і золото, і па́хощі, і добру оли́ву, і всю зброївню свою, і все, що знахо́дилося в його скарбницях. Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володі́нні своїм.

  11. Ісая 39:3бл. 712 до н. е.

    І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії та й сказав до нього: „Що́ говорили ці люди? І звідки вони прийшли до тебе?“ А Єзекія сказав: „Вони прийшли до мене з дале́кого кра́ю, з Вавилону“.

  12. Ісая 39:4бл. 712 до н. е.

    І той сказав: „Що́ вони бачили в до́мі твоїм?“ І Єзекія сказав: „Усе, що́ в домі моїм, вони бачили, — не було речі, якої не показав би я їм у скарбни́цях своїх.“

  13. Ісая 39:5бл. 712 до н. е.

    І сказав Ісая до Єзекії: „Послухай же сло́ва Го́спода Савао́та:

  14. Ісая 39:6бл. 712 до н. е.

    Ось прихо́дять дні, і все, що́ в домі твоєму, і що́ були зібрали батьки́ твої аж до цього дня, буде ви́несене аж до Вавилону. Нічого не позоста́неться, говорить Господь...

  15. Ісая 39:7бл. 712 до н. е.

    А з синів твоїх, що вийдуть із тебе, яких ти поро́диш, заберуть, — і вони будуть е́внухами в палатах вавилонського царя!“

  16. Ісая 39:8бл. 712 до н. е.

    І сказав Єзекія до Ісаї: „Добре Господнє слово, яке ти сказав!“ І поду́мав собі: „Так, мир та безпе́ка буде за моїх днів!“

  17. Ісая 40:1бл. 712 до н. е.

    Утіша́йте, втіша́йте наро́да Мого́, говорить ваш Бог!

  18. Ісая 40:2бл. 712 до н. е.

    Промовляйте до серця Єрусалиму, і закли́чте до нього, що ви́повнилась його доля тяжка́, що вина йому ви́бачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!

  19. Ісая 40:3бл. 712 до н. е.

    Голос кли́че: На пустині вготу́йте дорогу Господню, в степу ви́рівняйте битий шлях Богу нашому!

  20. Ісая 40:4бл. 712 до н. е.

    Хай піді́йметься всяка доли́на, і хай зни́зиться всяка гора́ та підгі́рок, і хай стане круте́ за рівни́ну, а па́сма гірські́ — за доли́ну!

  21. Ісая 40:5бл. 712 до н. е.

    І з'я́виться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо у́ста Господні оце прорекли́!

  22. Ісая 40:6бл. 712 до н. е.

    Голос кли́че: „Звіща́й!“ Я ж спитав: „Про що буду звіща́ти? Всяке тіло — трава, всяка ж слава — як цвіт польови́й:

  23. Ісая 40:7бл. 712 до н. е.

    трава засихає, а квітка зів'я́не, як по́дих Господній пові́є на неї! Справді, наро́д — то трава:

  24. Ісая 40:8бл. 712 до н. е.

    Трава засихає, а квітка зів'я́не, Слово ж нашого Бога пові́ки стоя́тиме!

  25. Ісая 40:9бл. 712 до н. е.

    На го́ру високу зберися собі, благові́снику Сіону, свого голоса сильно підви́щ, благові́снику Єрусалиму! Підви́щ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш!