circa AD 30–62

The Early Church

Pentecost ignites a movement; Peter, Paul, and countless others carry the gospel from Jerusalem to the ends of the earth.

1,007 віршів · 1 книга охоплена

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
  1. Дії 4:2бл. 33 н. е.

    обурюючись, що навчають наро́д та звіщають в Ісусі воскресі́ння з мертвих.

  2. Дії 4:3бл. 33 н. е.

    І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ра́нку, бо вже вечір настав був.

  3. Дії 4:4бл. 33 н. е.

    І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таки́х було тисяч із п'ять.

  4. Дії 4:5бл. 33 н. е.

    І сталось, що ра́нком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники,

  5. Дії 4:6бл. 33 н. е.

    і Анна первосвященик, і Кайя́фа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого.

  6. Дії 4:7бл. 33 н. е.

    І, поставивши їх посере́дині, запиталися: „Якою ви силою чи яким ви ім'я́м те робили?“

  7. Дії 4:8бл. 33 н. е.

    Тоді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: „Начальники люду та старши́ни Ізраїлеві!

  8. Дії 4:9бл. 33 н. е.

    Як сьогодні беруть нас на до́пит про те доброді́йство недужій люди́ні, як вона вздоро́влена, -

  9. Дії 4:10бл. 33 н. е.

    нехай буде відо́мо всім вам, і всім лю́дям Ізраїлевим, що Ім'я́м Ісуса Христа Назаряни́на, що Його розп'яли́ ви, та Його воскресив Бог із мертвих, — Ним поставлений він перед вами здоровий!

  10. Дії 4:11бл. 33 н. е.

    Він „камінь, що ви, будівни́чі, відкинули, але каменем став Він нарі́жним!“

  11. Дії 4:12бл. 33 н. е.

    І нема ні в кім іншім спасі́ння. Бо під небом нема іншого Йме́ння, даного людям, що ним би спасти́ся ми мали“.

  12. Дії 4:13бл. 33 н. е.

    А бачивши сміли́вість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди оби́два невчені та про́сті, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були́.

  13. Дії 4:14бл. 33 н. е.

    Та бачивши, що вздоро́влений чоловік стоїть з ними, нічого навпро́ти сказати не могли.

  14. Дії 4:15бл. 33 н. е.

    І, звелівши їм вийти із синедріо́ну, зачали радитися між собою,

  15. Дії 4:16бл. 33 н. е.

    говорячи: „Що́ робити нам із цими людьми́? Бож усім ме́шканцям Єрусалиму відо́мо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.

  16. Дії 4:17бл. 33 н. е.

    Та щоб більш не поши́рювалось це в наро́ді, то з погрозою заборонімо їм, щоб ніко́му з людей вони не говорили про Це Ім'я́“.

  17. Дії 4:18бл. 33 н. е.

    І, закли́кавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Йме́ння.

  18. Дії 4:19бл. 33 н. е.

    І відповіли́ їм Петро та Іван, та й сказали: „Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?

  19. Дії 4:20бл. 33 н. е.

    Бо не можемо ми не казати про те, що́ ми бачили й чули!“

  20. Дії 4:21бл. 33 н. е.

    А вони пригрози́ли їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічо́го, щоб їх покарати, через людей, бо всі сла́вили Бога за те, що сталось.

  21. Дії 4:22бл. 33 н. е.

    Бо ро́ків більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоро́влення.

  22. Дії 4:23бл. 33 н. е.

    Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули́ й сповістили, про що́ первосвященики й старші до них говорили.

  23. Дії 4:24бл. 33 н. е.

    Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога підне́сли й промовили: „Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!

  24. Дії 4:25бл. 33 н. е.

    Ти уста́ми Давида, Свого слуги́, отця нашого, сказав Духом Святим: „Чого люди бунтуються, а наро́ди задумують ма́рне?

  25. Дії 4:26бл. 33 н. е.

    Повстають царі зе́мні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його“.