circa AD 30–62

The Early Church

Pentecost ignites a movement; Peter, Paul, and countless others carry the gospel from Jerusalem to the ends of the earth.

1,007 віршів · 1 книга охоплена

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
  1. Дії 5:15бл. 33 н. е.

    так що хворих стали вино́сити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на ко́го із них.

  2. Дії 5:16бл. 33 н. е.

    І бе́зліч люду збиралась до Єрусалиму з довко́лишніх міст, і не́сли недужих та хворих від ду́хів нечистих, — і були́ вони всі вздоро́влювані!

  3. Дії 5:17бл. 33 н. е.

    А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддуке́йської єресі, перепо́внились за́здрощами,

  4. Дії 5:18бл. 33 н. е.

    і руки наклали вони на апо́столів, і до в'язниці грома́дської вкинули їх.

  5. Дії 5:19бл. 33 н. е.

    Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:

  6. Дії 5:20бл. 33 н. е.

    „Ідіть, і, ставши, говоріть до наро́ду у храмі всі слова́ цього життя“.

  7. Дії 5:21бл. 33 н. е.

    Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріо́н і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели́.

  8. Дії 5:22бл. 33 н. е.

    А служба, прийшовши, не знайшла́ їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,

  9. Дії 5:23бл. 33 н. е.

    говорячи: „В'язницю знайшли ми з великою пильністю за́мкнену, і сторо́жу, що при две́рях стояла; а коли відчинили, то ніко́го всере́дині ми не знайшли!“

  10. Дії 5:24бл. 33 н. е.

    Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що́ б то сталося.

  11. Дії 5:25бл. 33 н. е.

    Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: „Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають наро́д“.

  12. Дії 5:26бл. 33 н. е.

    Пішов тоді старши́й сторо́жі зо слу́жбою, та й привів їх без насильства, бо боялись наро́ду, щоб їх не побили камінням.

  13. Дії 5:27бл. 33 н. е.

    Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:

  14. Дії 5:28бл. 33 н. е.

    „Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я́ не навчати? І ото, ви своєю наукою перепо́внили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припрова́дити на нас“.

  15. Дії 5:29бл. 33 н. е.

    Відповів же Петро та сказали апо́столи: „Бога повинно слухатися більш, як людей!

  16. Дії 5:30бл. 33 н. е.

    Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподі́яли, повісивши на дереві.

  17. Дії 5:31бл. 33 н. е.

    Його Бог підвищив Своєю прави́цею — на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покая́ння і про́щення гріхів.

  18. Дії 5:32бл. 33 н. е.

    А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухня́ний Йому“.

  19. Дії 5:33бл. 33 н. е.

    Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й ра́дилися, я́к їм смерть заподі́яти?

  20. Дії 5:34бл. 33 н. е.

    І встав у синедріо́ні один фарисей, Гамалії́л на ймення, учитель Зако́ну, поважаний від усього наро́ду, та й звелів на часи́нку апо́столів ви́вести.

  21. Дії 5:35бл. 33 н. е.

    І промовив до них: „Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що́ з ними робити ви маєте.

  22. Дії 5:36бл. 33 н. е.

    Бо перед цими днями повстав був Те́вда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились та оберну́лись в ніщо́.

  23. Дії 5:37бл. 33 н. е.

    Після нього повстав, під час пе́репису, Галіле́янин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились.

  24. Дії 5:38бл. 33 н. е.

    І тепер кажу́ вам: Відступіться від цих людей, і занеха́йте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця бу́де, — розпаде́ться вона.

  25. Дії 5:39бл. 33 н. е.

    А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випа́дком не стати і вам богобо́рцями!“ І послухались ради його.